Веселовська Ганна. Революціонер театру: новаторство Леся Курбаса суперечило канонові соцреалізму // Тиждень. — 2012. — № 9. Режим доступу: https://goo.gl/DDCUqF
В’ятрович Володимир. Історія з грифом «Секретно»: Лесь Курбас у сталінському театрі абсурду // ТСН.ua. — 2011. — 11 червня. Режим доступу:https://goo.gl/Px3re7
Олійник Ліза. Лесь Курбас: Розумний Арлекін // Teatre. Театральний портал. — 2010. — 2 березня. Режим доступу: https://goo.gl/eHevBM
Танюк Лесь. Талан і талант Леся Курбаса. — К., 2007. Режим доступу: https://goo.gl/0KfBZD
Арешт відбувся 5 грудня 1934 року. В обвинувальному висновку, підготованому оперуповноваженим НКВС УСРР Григорієм Бліоком, Гордієнкові інкримінувалася стаття 54-8 Карного кодексу УСРР — участь у контрреволюційній терористичній організації — і пропонувалося таке: «Зважаючи на те, що слідчих матеріалів для передачі обвинувачуваного під суд недостатньо і враховуючи його соціальну небезпеку, вважав би: слідчу справу по обвинуваченню Гордієнка Д. П. направити на розгляд Особливої наради при НКВС УСРР з клопотанням про ув’язнення його в виправно-трудовий табір строком на 5 років».
Під час допитів Дмитро Гордієнко спростовував усі звинувачення і заперечував слова слідчого. Але марно: Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 квітня 1935 р. його було засуджено до 5 років виправних трудових таборів Колими.
Після таборів письменник не повернувся до України, а залишився працювати у системі Дальбуду НКВС СРСР. Втім, це його не врятувало: повторний арешт стався у 1949 році. Вирок — 25 років виправних робіт.
Ув’язнений у виправно-трудовій колонії № 3 міста Барнаула, 5 лютого 1954 року Гордієнко звернувся з заявою до Генерального прокурора СРСР: «Ворог Берія і компанія і після своєї заслуженої смерті тримають досі таких людей, як я, в своїх хижих лапах, тримають мертвою хваткою, не розмикаючи своїх кістлявих, чіпких пазурів».
Мабуть, листи подіяли, бо у грудні 1955 року ухвалою Військового трибуналу Київського військового округу постанову Особливої наради НКВС СРСР від 10 квітня 1935 року у справі Гордієнка Д. П. було скасовано, а справу припинено за недоведеністю складу злочину.
4 січня 1955 року письменник був звільнений з-під варти достроково у зв’язку з хворобою.
З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій. — Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. — К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://goo.gl/GgNz0u 10 квітня 1937 року засуджений сценарист Аркадій Добровольський31
Кінотвори Аркадія Добровольського були культовими в СРСР, проте його ім’я було старанно затерте і забуте. Більше того, прем’єра популярної музичної кінострічки «Трактористи», автором сценарію якої був Добровольський, відбулася тоді, коли автор уже перебував у таборі на Колимі.
Добровольського, молодого, але дуже талановитого сценариста і перекладача, заарештували 15 січня 1937 року. Його звинувачували у контрреволюційній націоналістичній та терористичній діяльності.
На допитах — під впливом «фізичних методів» — Добровольський визнав свою провину. Вважається, що причиною репресій щодо нього стали дуже колоритні й живі образи українців, якими він насичував свої сценарії («Багата наречена», «Трактористи»).
Військовий трибунал Київського військового округу на судовому засіданні 10 квітня 1937 року виніс вирок: 7 років ув’язнення і 5 років позбавлення політичних прав.
Покарання Добровольський відбував у тресті «Дальбуд». Після закінчення терміну залишився на Колимі як вільнонайманий. У селищі Ягідне, де побудував собі хату, він одружився, у родині народився син. Але Аракадія знову заарештували 8 червня 1957 року. Трибунал засудив Добровольського на 10 років із наступним 5-річним обмеженням у правах. Підставою для арешту став вірш «Мудрый Кролик», у якому побачили натяк на культ Сталіна.
Але часи змінювалися: Добровольського звільнили вже у 1958 році, вирок скасували. Аркадій Захарович повернувся до України.
За цей час фільм «Трактористи» десятки разів обійшов усі без винятку кіноекрани СРСР — без імені справжнього сценариста.
У Києві Добровольський отримав квартиру, повернувся до праці. За рік до нього приїхала дружина Олена Орєхова із сином Максимом. Добровольський плідно працював — перекладав художні твори з англійської, французької, редагував переклади з польської. Разом із поетесою Ліною Костенко написав сценарій військового фільму «Перевірте свої годинники».