Марко Вороний. Біографія. Режим доступу: https://goo.gl/ 1ii9QB
Хореографа, який розробив метод розшифровки танцю на папері, постановили заарештувати 23 грудня 1937 року за «тероризм, шпигунство на користь Польщі і контрреволюційну діяльність». Раніше його двічі намагалися засудити за підозрою в приналежності до міфічної «Спілки визволення України», але за відсутністю доказів відпускали.
Слідчі намагалися змусити Верховинця зізнатись в активній боротьбі проти радянської влади, але, крім сумнівної організації виступів у 1919 році, нічого суттєвого у біографії мистецтвознавця знайти не змогли.
Василя Верховинця годинами допитували, аби він зізнався у тому, чого не робив. Аж раптом когось зі слідчих осяяла ідея. З 1928 до 1930 року хореограф був керівником гуртків у Харківському музично-драматичному інституті та Харківській окружній капелі «Чумак», згодом — балетмейстром у Харківському музичному театрі, а у Полтаві разом із дружиною Євдокією Долею заснував перший в Україні жіночий вокально-хореографічний ансамбль «Жінхоранс». Ці три важливі події співробітник НКВС склав по-своєму: вигадав повстанську організацію, яку нібито створив і очолив Верховинець, а гастролі та художня діяльність йому були потрібні як прикриття зв’язку із харківськими революціонерами.
Виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР засудила Василя Верховинця до найвищої міри покарання. Хореографа розстріляли наступного дня.
Василя Верховинця реабілітували 25 квітня 1958 року.
Безсмертний-Анзіміров Андрій. Василь Верховинець // День: Україна Incognita. — 2015. — 5 січня. Режим доступу: https://goo.gl/ZFquLL
Верховинець (Костів) Василь Миколайович https://goo.gl/ 50AMc1
Чародій танцю: До 130-річчя від дня народження Василя Верховинця // Долинська центральна районна бібліотека: [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://goo.gl/nONa2g 12 квітня 1920 року застрелився головний отаман Холодноярської республіки Василь Чучупак33
12 квітня 1920 року холодноярські отамани з’їхалися на нараду на хутір Кресельці (нині у складі села Мельники) при дорозі на Мотронинський монастир, котрий у 1918—1922 рр. був осередком українського повстанського руху на чолі з братами Чучупаками — Василем і Петром. Метою зборів було визначення дати повстання проти Совєтів.
Спочатку для самооборони Чучупаки організували свою родину — дядьків, братів, друзів. За братами та їхніми найближчими пішли й інші — односельчани з Мельників, мешканці Головківки, Медведівки, Зам’ятниці, Грушківки, Жаботина, Матвіївки та інших сіл. Згодом відділ самооборони Василя Чучупака переріс у полк гайдамаків Холодного Яру.
Про зустріч отаманів, призначену на 12 квітня, чекістам донесли, тож була влаштована пастка: ч. 21-ї бригади 7-ї дивізії Червоної армії вийшли з лісу до Мельників і напали на загін Чучупака. Потрапивши в оточення, отаман застрелився, щоб не опинитися у полоні.
Чекісти «з радощів» били вже мертвого отамана, а потім, прив’язавши тіло ногами до коня, привезли в його рідне село Мельники. У дворі батьківської хати з Василя здерли одяг і кинули в сіни.
Ось як у романі «Холодний Яр» описував побачене учасник тих подій Юрій Горліс-Горський.
«Над Чучупаковою хатою в’ється дим — догоряє покриття. В задимлених сінях, присипаний з горища чорною золою, в одній білизні лежав отаман Василь Чучупака. Руки широко розкинені. Уста й сіро-блакитні очі широко розкриті. Здавалося, що вся його струнка юнацька постать застигла в могутньому, нечуваному крикові, — чи то перестороги, чи протесту, що догоряє рідна стріха, що обличчя, після смерти вже, вкрили синяки від ударів кольбами... Збоку, на щаблеві драбини, теж покрита грубими чорними цятками золи, сиділа заломивши руки старенька Чучупачиха. Обличчя біле, як крейда. Широко відкриті, сухі застиглі в якомусь дивному виразі очі — втоплені в обличчі мертвого сина... Безкровні уста нечутно шепчуть — повторюють якесь слово...
Звертаюся до неї — але вона нічого не чує, не помічає людей, що стоять у сінях.
Старий Чучупака, сумно похитуючи сивою головою, стоїть по другім боці, похилившися на одвірок. Згорблений, прибитий, з безсило звисаючими руками...
...Старий випростовується і блискає з-під сивих брів очима:
— Прокляті!.. Привезли мертвого, здерли одежу і кинули до сіней: получайте — кричать — свого бандита!