Далі — біла пляма. Невідомо, як і в якій ситуації проявив себе грізний та незламний характер Вальди-Фарановського. Знаємо лише, що 14 жовтня 1937 року Особливою трійкою Управління НКВС СРСР Ленінградської області він був засуджений до найвищої кари і за два тижні, 1 листопада 1937 року, розстріляний у Карелії в урочищі Сандармох.
Чирков Юрий. «А было все так…»: Спогади. Режим доступу: https://goo.gl/omzdjS
Шевченко Сергій. Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України // Радіо Свобода. — 2012. — 12 листопада. Режим доступу: https://goo.gl/J1Lpzx
24 жовтня 1949 року Бердника було заарештовано в місті Галич, де він працював відповідальним секретарем у редакції місцевої газети. В арештантському вагоні його доправили до Києва. Тут старший слідчий, лейтенант держбезпеки Розумний звинуватив Бердника у тому, що «будучи затятим ворогом радянської влади, він систематично займався контрреволюційною пропагандою і агітацією, спрямованою на повалення соціалістичного ладу, паплюжив постанови партії і уряду, дискредитував учення Маркса—Енгельса—Леніна—Сталіна, компрометував колгоспні засади...»
Жодного з цих обвинувачень Бердник не визнав. А на суді, який відбувся 23 квітня 1950 року, повідомив ще й про насильство та катування у внутрішній тюрмі МДБ, за що додатково був звинувачений у наклепі на органи правопорядку. Вирок: 10 років ізоляції у виправно-трудових таборах, 5 років заслання, 3 роки обмеження у правах.
Спочатку Олесь Бердник відбував покарання на ст. Біличі поблизу Києва. Потім його відправили на Печору, де він потрапив у роз’їзний табір, що ремонтував залізниці. Тяжкі побутові умови спричинили дистрофію. Після лікування в госпіталі Бердник готувався до втечі, але був викритий провокатором і відправлений до режимного табору в Кажимі, а звідти груповим етапом — до Картабу Карагандинської області.
Смерть Сталіна заронила надії на торжество справедливості й визволення. Але 1953 рік приніс розчарування. Бердник знову вирішив тікати, маючи на меті дістатися до інформаційних каналів, щоб повідати людству про жахливі зловживання в післясталінських таборах. 10 жовтня 1953 року він таки здійснив втечу, проте невдовзі був спійманий і вдруге засуджений табірним спецсудом як контрреволюційний саботажник. Непокірливого в’язня направили до закритого режимного пункту у Джардасі, поновивши відбутий строк.
У таборах Олесь Бердник продовжував писати вірші.
У 1954 році почався масовий перегляд справ несправедливо засуджених. Верховний Суд зняв із Бердника звинувачення в замаху на державний лад СРСР, а за кілька місяців його було звільнено.
З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій. — Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. — К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://goo.gl/8sN26d
Журналіста Петра Свашенка, одного з найпопулярніших авторів тогочасної преси, затримали у Харкові у квартирі № 40 будинку «Слово». На початку весни йому висунули підозру: «Веде підривну роботу в складі підпільної націоналістичної організації з метою відриву України від СРСР».
Слідство тривало кілька місяців. 27 серпня 1935 року рішенням Спеціальної колегії Київського обласного суду журналіста було засуджено за статтями 54-10 та 54-11 Кримінального кодексу УСРР до 5 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі з позбавленням прав на 3 роки.
Того самого дня Свашенка етапували до Біломоро-Балтійського табору. Покарання він відбував поблизу Медвеж’єґорська. Перед початком Другої світової війни дружина змогла приїхати до нього на побачення. Перед нею «стояла худа, бліда, змучена постать, що сказала голосом Петра: “Настусю, я звідси не вийду...”»
Радянська влада часто підробляла документи, аби зняти відповідальність за смерть мільйонів людей. Така сама доля випала і Свашенкові — офіційно він загинув на фронті 17 січня 1943 року.
17 жовтня 1956 року вирок було скасовано судовою Колегією з кримінальних справ Верховного Суду УРСР, справу припинено за відсутністю складу злочину. Клопотання про реабілітацію журналіста Петра Свашенка подали письменники Андрій Головко й Олексій Полторацький.
Дукина Наталка. Додому, до «Слова», або Хто, де, коли? Режим доступу: https://goo.gl/AzPtYz