Патологоанатом сказав, що героїзм і жертовність містера Вілльє заслуговують на найвищу похвалу.
Місцева газета написала: «Батько героїчно порятував сина». На роботі Тедді послав асистента знайти мікрофільм: прочитав і статтю, і звіт слідства. Неконтрольований переїзд, потяг о 3-30 до Норвіча і так далі. Місцевий митець Домінік Вілльє. Томас Дарнлі, садівник і помічник у маєтку Джордан, де живе хлопчик, повідомив, що той має вади розвитку й «дуже любить поїзди».
— Господи, — пробурмотів Тедді.
Ніхто так і не озвучив правди: що Домінік покінчив життя самогубством, задурений коктейлем із ЛСД і дефективної біохімії мозку, і що він хотів забрати з собою ще й сина. На думку Тедді, це значно імовірніший сценарій, ніж те, що Домінік не встиг вискочити з-під потяга.
Бідолашний Сонні так ніколи й не дізнається правди й житиме з тягарем вини ціле життя чи бодай доки не стане буддистом і не відкине своє минуле.
(Та тобі ж було сім років! — волала Берті. \— Як можна було тебе звинувачувати?)
— Він житиме у нас, — сказали баба завучеві.
— Сподіваюся, в ланцюгах, — розсміявся той.
Тепер він мочився у ліжко щоночі, а інколи навіть пісяв у штані вдень. Він втратив владу і над тілом, і над розумом. Це його лякало. Вони «найняли гувернера», такого собі містера Алістера Тредвелла — його педагогічні методи зводилися до того, щоб повторювати одне і те саме дедалі гучніше, доки не увірветься терпець. Містер Тредвелл увесь час торочив Сонні про заподіяну йому «несправедливість» і про те, що «справу проти нього сфабрикував» якийсь зловмисник. Він навіть не лишався з тим малим сам-на-сам! Але варто комусь поставити твою репутацію під сумнів, як це кінець.
Вони займалися за столом у вітальні, що був такого самого розміру, як не більший, ніж ціла вітальня у Тедді. Містер Тредвелл обідав бутербродами з яйцем і потім цілий вечір дихав на Сонні яєчним духом. Сонні зазвичай засинав, а коли прокидався, то містер Тредвелл читав грубу книжку. («Це Толстой»). Сонні «практично не піддається вихованню», — повідомив містер Тредвелл бабі.
— Тебе що, нічому не вчили в попередній школі? — раз у раз питав він. — Що, навіть основ не вчили? Ч-П-А?
Виявляється, не вчили. У вальдорфських школах основам вчили допіру шестилітніх, тож Сонні днями малював крейдою і виспівував пісеньки про гномів, янголів і ковалів, а загадкова трійця Ч-П-А була лише жаскою тінню на далекому обрії.
Одного дня, коли вони займалися тим, що містер Тредвелл називав «елементарною арифметикою», яка для Сонні була геть не елементарна, Сонні зрозумів, що хоче в туалет, але містер Тредвелл відрубав: «Спершу заверш додавання, будь ласка», — тож коли він завершив додавання, себто коли містер Тредвелл змирився з тим, що не отримає правильної відповіді, — стало ясно, що до туалету Сонні не добіжить. Найближчий туалет — «вбиральня внизу» — був за багато кілометрів від нього, тож він незграбно помчав туди і ледь не впав, коли звернув за ріг і врізався в бабу.
— Мушу бігти, — сказав він.
— Нічого не забув?
Він запанікував, бо йому нічого не спадало на думку, а ще йому дуже-дуже хотілося в туалет. Що ж він забув?
— Будь ласка — спасибі — на здоров’я, бабусю, — розпачливо пробелькотів він, намагаючись перебрати всі можливі відповіді.
— Вибач, — сказала вона.
— Гаразд, — сказав він.
— Ні, вибач.
— Так, гаразд.
— Ти забув сказати «вибач».
Проте було вже пізно, йому нагально треба було по-великому. Він прийняв блискавичне рішення, як краще — у штани чи без штанів. Що зробив би містер Гречність? Мабуть, краще не марати штанів, тож він за прикладом собак присів на килимі.
Бабуся заволала так, мовби на неї накинувся убивця.
— Що це ти робиш?!
— Сру, — сказав він, у сум'ятті сягаючи по слово, яке часто вживала мама («треба називати все своїми іменами»).
— Що? — Здається, їй аж перехопило подих, тож вона спробувала вхопитися за якусь декоративну деталь (як виявилося, жардиньєрку), і та перевернулася. На шум прибігли місіс Керріч і Томас.
— Ах ти гівнюк малий!!! — закричала місіс Керріч.
Але ж собаки так робили!
— Ковбаски, — звернувся він до баби.
Тут надбіг ще й містер Тредвелл. Йому було дуже соромно, що за таких обставин довкола зібралося стільки людей.