Понад 5 тисяч кілометрів велосипедних доріжок прокладено в Данії. Од магістралей вони відгороджуються зеленими газонами або тротуарами. Як показу практика, спеціальні велотраси зменшили кількість дорожніх аварій.
У Лондоні перевагу велосипеду віддають понад 250 тисяч людей. Для них столиця спорудила першу в країні веломагістраль. Враховуючи зростаючий попит на велосипеди, англійська влада має намір побудувати в містах велодоріжки загальною протяжністю до 100 кілометрів, а залізниці, що вийшли з ужитку, переобладнати на велосипедні туристські дороги.
"На роботу — на велосипеді!" — під таким девізом щороку проводить кампанію Загальний німецький клуб велосипедистів, який об'єднує шанувальників двоколісних машин у Федеративній Республіці Німеччини. Клуб постійно організовує виставки, що пропагують переваги велосипеда як транспортного засобу. За даними клубу, 60 відсотків жителів ФРН мешкають на відстані не більше 4 кілометрів від підприємств та установ, де працюють. А за таких обставин у велосипеда справді немає конкурентів. Тому не тільки сільські, а й міські жителі оцінили велосипед належним чином. У Мюнхені, наприклад, біла маркірувальна лінія відмежовує од тротуару понад 40 кілометрів велодоріжок. У центральній частині Франкфурта-на-Майні для велосипеда відведено 137 кілометрів. За планом новобудов, довжину їх буде збільшено вдвічі. Прощаються зі своїми привілеями автомобілісти Кельна, де все більше городян пересідають на велосипеди, а їх уже понад 250 тисяч чоловік, тобто стільки, як і автомобілістів.
Містом велосипедистів став Західний Берлін. Масове захоплення двоколісними машинами зросло після різкого підвищення цін на проїзд у метро і автобусах. Велосипедистів тепер так багато, що місцеві власті змушені виділити спеціальні доріжки. Загальна довжина їх досягла 250 кілометрів.
"Цілком можливо, що велосипед переживає новий період у своїй історії", — погоджуються футурологи США, найбільшої автомобільної держави світу. Дефіцит пального, прагнення зберегти навколишнє середовище і ревниве бажання бути завжди у відмінній фізичній формі спонукає американців сідати не в автомобіль, а за кермо сучасного велосипеда. Починаючи з 1972 року, в Америці щороку продається велосипедів більше, ніж легковиків. Нині в країні налічується понад 90 мільйонів велосипедів. Те, що десять років тому здавалося швидкоплинною модою, тепер усвідомлюється як радикальна зміна в способі життя. "Велосипед, — пише журнал "Куест", — як пічки, що опалюються дровами, сонячні панелі, які виробляють електроенергію, і наклейки на бамперах, що закликають припинити полювання на китів, знаменує нові орієнтації в розвитку суспільства, це барометр соціального тиску". Щодня, як свідчить статистика, в США крутять педалі 14 мільйонів американців, з них 470 тисяч проїжджають бодай частину того шляху, що веде до місця роботи.
Незвичайний вигляд мають вулиці і площі швейцарського міста Люцерна, коли в один із травневих днів їх заповнюють велосипедисти на двоколісних машинах з… минулого століття. До того ж кожний їздець наряджений за певним смаком столітньої давності. Така умова цього своєрідного велосипедного свята. Загалом у цій альпійській країні популяризації велосипеда надається велике значення. Так, група федеральних зборів стала проводити кожного року 12-кілометровий велопробіг околицями столиці з метою пропаганди "найзручнішого і найбезпечнішого" транспортного засобу. Урядовці сідають на велосипеди і особистим прикладом переконують, наскільки корисний та нешкідливий для навколишнього середовища забутий вид пересування. До речі, в Женеві за прикладом деяких скандінавських країн прийнято рішення поступово змінити легкові автомобілі в центральних районах на велосипеди. Перший крок уже зроблено: міська влада закупила партію двоколісних машин, пофарбованих у рожевий колір, і передала їх в громадське користування. Відтепер бажаючий може отримати для прогулянки яскраво-рожевий велосипед і, накатавшись, залишити його на видному місці іншому велолюбителю. Якщо експеримент пройде успішно, столичний велопарк буде розширено.