У рік роботи над книгою комп'ютер, який все знає, видав, що в світі зареєстровано понад 15 тисяч патентів, так чи інакше пов'язаних із винайденням велосипеда. Він підтвердив також, що майже кожного місяця надходить повідомлення про чергову велоновинку. А втім, не лише комп'ютер, а й саме життя підказує: "винаходити велосипед" можна, і не тільки можна, а й потрібно. Тож не дивно, що творча думка конструкторів, інженерів чи просто умільців, захоплених ідеєю м’язового транспорту, не стоїть на місці. Іронічна приказка "винайшли велосипед" втратила в наш час свій глузливий відтінок. Ми є свідками того, як вряди-годи з'являються на планеті нові, не менш цікаві, несподівані та сенсаційні велоконструкції. Наприклад, велосипед, педалі якого "крутить" сонце, надшвидкісний веломобіль, літаючий велосипед, велоавтобус, нержавіюча диво-машина, веломісяцехід…
Велосипед, виготовлений повністю з пластмаси.
Наше століття називають епохою пластмаси. Вихором увірвався цей чудодійний матеріал із заздалегідь сформованими властивостями і за кілька десятиліть значно потіснив традиційні матеріали — дерево, камінь, метал, глину. "Революція в побуті і в промисловості" — так нарекли пришестя пластмаси засоби масової інформації. Одним із перших серед транспортних засобів приміряв на собі пластмасовий одяг велосипед.
"Наш велосипед — реалізований перпетуум мобіле! Він виготовлений із тих матеріалів, що й супутники, космічні ракети та літаки. Не боїться ні жари, ні сирості…" Цією рекламою вшанувала свого двоколісного "коника", що демонструвався на Міжнародній виставці в Москві, шведська фірма "Ітера". Зрозуміло, кожному велолюбителю хотілося покататися на незвичайній машині. Відмови не було нікому: зранку і до вечора найдопитливіші кружляли в його сідлі на асфальтовому п’ятачку перед павільйоном. Всі як один були задоволені новинкою: зручний, легкий, слухняний. І з’ясувати секрет, між іншим, було нескладно: велосипед виготовлено на 90 відсотків із пластмаси.
Дещо пізніше на Міжнародну виставку ЕКСПО в Москву привезли свій "хімічний" велосипед італійці. Жовтогарячий красень, наче щойно вилуплене курча, викликав подив, захоплення, стенання плечима і доброзичливі усмішки. Його табличка повідомляла, що він — "перший в світі велосипед, який повністю виготовлений із пластмаси". Як бачимо, велосипед стає символом великої хімії. Перевага пластмасового велосипеда в тому, що він не потребує обслуговування і не ржавіє.
А тепер уявіть собі серед міських хмарочосів вітрило, що тріпоче у бурхливому металевому потоці. Так несподівано може "пробити" шкаралупу повсякденності велояхта. А вибравшись на степове роздолля чи заміські магістралі, додасть подорожі справжньої романтики. Велосипед, вітрило і трохи фантазії — ось що знадобилося Мішелю Давіду, мешканцю французького містечка Вовіль, для створення незвичного засобу пересування. Випробовуючи своє дітище, Мітель розвинув швидкість 40 кілометрів за годину без допомоги педалей. "Капітан" велояхти цілком задоволений її ходовими якостями. Приємно відчувати себе не за кермом, а за штурвалом. "Ще є місце романтиці у моторизованому світі," — завважив Мішель Давід.
На велосипеді під вітрилом пропонує прокататися західнонімецький винахідник Пітер Кіндерман. Потрібен лише невеликий пристрій, який дозволить встановити на велосипеді вітрило од віндсерфера. Полотнище площею 3,6 квадратних метра кріпиться до щогли гумовими шнурками. Сама щогла монтується в центрі керма. Передбачене у вітрилі "вікно" з прозорої плівки забезпечує велосипедистові гарний огляд. Оволодіти технікою їзди під вітрилом — справа одного дня, за сприятливого вітру можна досягти швидкості понад 25 кілометрів за годину. Щоправда, велика швидкість вимагає од велосипедиста особливої уважності та обережності. Винахідник радить надягати на коліна й лікті захисні щитки, а на голову шолом.
В останні роки все частіше залучається до роботи дармова сонячна енергія. Слідом за теплицями і електростанціями, що працюють на "пальному" золотавої зірки, а також транзисторами, фотоапаратами, годинниками, літаками настала черга і велосипеда. Так, 71-річний англійський інженер Алан Фріман уже давно катається на сонячному велосипеді. Його конструкція проста: прямокутна рама, виготовлена з легкого металевого сплаву, і звичайні велосипедні колеса. На керні встановлено панель сонячної батареї, яка живить акумулятор. Потужність електромотора достатня, щоб :хати зі швидкістю до 42 кілометрів за юдину. Коробка швидкостей має п'ять передач.