Міраі зненацька зупинилась і ошелешено обернулась до Намі.
- Що? Що не так? – вона аж злякалась того її погляду.
Та Міраі наче провалилась в роздуми. Подруга була права – вартує їй закохатися і вона отримає таку бажану свободу. Той хлопець, Енто, ще сказав, що хоче її захистити…
- А, нічого… Я просто задумалась. – тихо відповіла дівчина.
- Здається, він непоганий хлопець. Можеш до нього придивитись. – порадила Намі.
- Годі, Намі… - дівчина знову трохи розізлилась, роздумуючи про те, що все це штовхає її на зовсім неправильний шлях. «Хіба просто успіхи у навчанні магії мені не допоможуть позбутися небажаного заміжжя?»
Та от Енто, здавалося, і не збирався відступати. Спочатку він спробував запросити Міраі кудись сходити, так би мовити на чашечку чаю чи кави. Але вона відмовилась. Потім запропонував піти разом на бал-маскарад в честь щорічного святкування заснування Академії, але вона й тут відмовилась, склавши компанію Намі. Далі він виручав її у різних неприємних ситуаціях – неправильно приготоване зілля, забуте у гуртожитку домашнє завдання, неримовано складене заклинання, насмішки заздрісних дівчат і надокучливість хлопців. І тоді, як він нарешті заступив її собою, коли в неї ледь не влучив невдало випущений якоюсь студенткою світловий згусток енергії, і добряче через це поранився, Міраі здалась.
Довідавшись, що у Міраі з’явився шанувальник, Хатае все ніяк не знаходив собі місця, та намагався не показувати цього перед нею. А вона і не здогадувалась, тому, що аж ніяк не очікувала такого від свого викладача. Він усе гадав, що ця дівчина потрапила до нього на навчання не просто так, тож скоріш за все він її не відпустить. Оскільки Сандервік помічав, що Міраі все ще якось вагається, вирішив поступово підсилювати їй це відчуття. Якщо йому вдасться завоювати довіру студентки більше, ніж тому її одногрупникові, то втримати дівчину буде набагато простіше. Та зовсім швидко викладачеві трапилась така ситуація, в якій і сама Міраі допомогла, анітрохи не підозрюючи своєї участі.
Іноді ревність чи заздрість дівчат не має меж. І діставшись до Міраі, дві подруги-фанатки її популярного і вкрай миловидного бойфренда не змогли зупинитись. Довге до пояса волосся Міраі одного ясного і сонячного ранку просто залишилось на подушці.
- Ні… Ні-і… - простогнала дівчина, стискуючи в руках пасма свого волосся. Вона боязко підійшла до дзеркала. – За що..?
Тепер її зачіска була довжиною лиш до пліч, а, може, й трішечки довшою. Ще й обсмикано як-небудь. У розпачі Міраі аж присіла і затулила обличчя руками. Їй було не стільки шкода свого волосся, як прикро за те, що із нею таке зробили. Від образи сльози невпинно котились по її обличчі. Вона підійшла до дзеркала у ванній і, взявши ножиці, сяк-так підрівняла кінчики. Потім зв’язала волосся в пучок і закрутила навколо, заколовши кількома шпильками.
Найгірше було те, що у Міраі навіть не було жодної здогадки, хто б то міг бути. Вона понуро брела коридором Академії на перше заняття. Коли ввійшла в аудиторію, усі студенти групи уже позбирались і безтурботно собі про щось гомоніли то там, то там. Дівчина ввійшла і кілька дівчат здивовано оглянули її нову зачіску. Так Міраі ще ніколи не з’являлась.
- О-о, ти змінила зачіску? Мило! – весело защебетала до неї одна із них. Здається, її звали Хіна.
Міраі нічого не відповіла. Їй було надто боляче щось вимовити на рахунок свого волосся. Хіна лише здивовано провела її поглядом. Енто ще не було і Міраі уже лякала зустріч із ним. Що, як ті заздрісниці накинуться на неї і цього разу волоссям не обійдеться? Дівчина понуро сіла на своє місце і втупилась у стіл.
Весь день вона намагалась уникати Енто, але їй цього не вдалося і після другого заняття він таки спіймав її у коридорі.
- Ти сьогодні якась не така. – підозріло підмітив хлопець. – І нащо ти так зав’язала волосся? Зовсім не пасує… - і він раптом витягнув шпильки, якими був закріплений пучок волосся Міраі. Воно розсипалось короткими пасмами ледь накривши плечі. Енто застиг від подиву, а Міраі лише винувато опустила голову.
«І чому я почуваю себе так, наче зробила щось не те..? Хоч, я не можу йому сказати, що сталося насправді. Напевне, не повірить…» - дівчина аж розхвилювалась.
Хлопець кілька хвилин розглядав її нову зачіску, а потім байдуже випалив:
- Хм… то он воно що. Ти обстригла своє чудове волосся, нічого мені не сказавши, та ще й приховувати надумала…
- Я не… - почала була Міраі, та він її перебив.
- Виглядає жахливо… - сухо докинув Енто і пішов геть.