Нарешті вона насмілилась глянути на нього. Обличчя тепер уже її викладача сяяло лагідною ледь видимою посмішкою.
- Дякую, професоре. – уже впевненіше озвалась вона і вдячно посміхнулась йому у відповідь.
Нарешті Лілліан назвала ще двох студентів для викладачів-йокаїв і церемонія розподілу завершилась.
- Енн! – нетерпляче шепнула Юі й, ухопивши подругу за руку, відтягнула убік. – Здається, я знаю, для чого тут Флам Еберг. Будь обережна!..
Та не встигла вона договорити, як Флам підійшов до дівчат і прищурено посміхнувся.
- Що ж, вітаю вас, дівчата! Вам пощастило потрапити в ряди перших!
Юі недовірливо зиркнула на професора Еберга і нічого не сказала.
- За кілька хвилин зайдеш у мій кабінет. – наказав Дортерус Юі і відійшов, ухопивши по-під руку Лілліан. – Будь готова, – шепнув він, - саме тепер усе й почнеться…
- Дортерусе… - Юі боязко відчинила двері його кабінету. У відповідь не почула нічого і вирішила ввійти.
- Я тут. – озвався він, спускаючись сходами із лабораторії. В руках він тримав якісь книги. – Ти спокійно сюди дісталась?
- Так. – ніяково відповіла дівчина. – Тоді… то Сорен був.
- Я знаю. – спокійно сказав Дортерус. – Я одразу зрозумів. То було попередження. Він не в захваті від розподілу, тож скоро почнеться…
- Що почнеться? – слова хлопця насторожили Юі.
- Полювання. Битва за владу, магію чи ще щось інше. Я не знаю, як правильно все це назвати, та втрати у цій битві будуть великі…
Юі перелякано слухала Дортеруса і думала, що вона ж геть не готова приймати у цьому участь. Хоч у неї і є надзвичайно потужна магічна сила, вона майже не вміє нею управляти. Навіть захищатися. А лише пару заклинань септорою не врятують.
- Мені… страшно. Дортерусе… якщо я… якщо я не впораюсь? – тихо прошепотіла Юі.
Дортерус здивовано поглянув на свою студентку і лагідно посміхнувся.
- Ну, ти ж не сама…
- Той що з того? Ти думаєш, що ми зможемо виграти? Проти Сорена, сера Юго, Хотару… і я думаю, що це ще не весь список ворогів! Що, як на їхньому боці ще виявляться кітсуне з оогамі? Знаєш, що із цього вийде?!
- Юі… - він підійшов ближче. – Заспокойся. Годі сіяти паніку. Йокаям заборонено в цьому брати участь і їх буде жорстоко покарано за втручання. І що означає, що «список ще не весь»?
- За спинами Сорена та Юго стоїть ще хтось. І цей хтось затіяв гру ще багато років назад. Ти ж пам’ятаєш, що було в тому листі до Лусіль? «Він та Сіель» - це Юго та Сорен, Лусіль – Хотару. А ще – загадковий «М».
- Багато років назад..? – здивовано перепитав Дортерус.
- Авжеж. Коли опиняєшся в ситуації, де гинуть твої батьки, безглуздо просто так звинувачувати в цьому найрідніших. Та й у такому віці сам би не здогадався. Їх обох хтось мусив напоумити. І цей хтось – містер «М» із листа.
- Що, як «М» - це не хтось, а щось? – припустив Сандервік. – Може, це якесь місце..?
Юі задумалась. Із цими здогадками вона уже геть заплуталась.
- Не знаю… - здалась вона. Не може бути все так просто, щоб за всім цим стояли лише директор із наглядачем. Надто все очевидно, як для неї.
Якихось пару хвилин панувала мовчанка, аж поки Юі не згадала знову розподіл і професора Еберга.
- Як так вийшло, що я потрапила до тебе на індивідуальне навчання? – озвалась вона. – Хто розподіляє студентів? Лілліан?
- Ні. Все – згідно студентського рейтингу відмінників. Я підтягував тебе у навчанні до четвертої планки навмисне.
- Тобто, між елітними викладачами теж існують свої позиції?
- Звісно. На першому місці – само собою Юго. Далі – за сімейною ієрархією: Ліллі, Флам і я. І наостанок – йокаї.
- Чому вони теж? – ніяк не могла зрозуміти Юі.
- Такий контракт. У договорі за ними залишається право приймати на індивідуальне навчання лише одного студента-відмінника на весь термін. А ще, як я уже сказав – вони не братимуть участь у битві за магію. Це, як ти могла зрозуміти, сімейна справа Сандервіків і їм до такого зась. Це теж передбачено контрактом і якщо вони порушать його – обох буде позбавлено рангу і матеріального тіла.
- Он воно що… Від цього мені навіть стало трохи спокійніше. А що на рахунок містера Флама? – поцікавилась Юі.
- Флам – професор-стихійник. У його владі всі чотири земні стихії: вогонь, вода, повітря і земля. Іноді я навіть шкодую, що він не може управляти часом. Це б вирішило багато проблем. – і тут Дортерус хитрувато посміхнувся.