Выбрать главу

Юі перелякано завмерла, боячись і ворухнутися. Її найменше хвилювало власне життя, куди більше вона переймалась за Дортеруса чи Лілліан.

- Ах, яка прекрасна картина! І стільки глядачів! – раптом унизу почувся чоловічий голос, в’їдливий і насмішкуватий. Сходами повільно підіймався ще один Юго на вигляд, тільки старший. Таке ж паморозне волосся, немов вкрите інієм, і крижані очі. На його обличчі світилась огидна переможна посмішка. То був професор Еберг, засновник Академії. Раптом звідки не візьмись по обидва боки професора, покірно опустивши голови, з’явились йокаї.

- Я мала б здогадатися, що це все – справа твоїх рук. «Татусю…» - зневажливо мовила Ліллі.

Професор, не знімаючи з обличчя тієї противної посмішки, підійшов до Дортеруса, нагнувся і тихо прошепотів:

- От і настав судний день, синку… Ти встиг попрощатися із коханою?

- Я відправлю тебе… назад у пекло… Мортене...

- Ха-ха-ха! – розсміявся професор. – Не дочекаюсь, коли ми з тобою там опинимось. Я підготувався до цієї зустрічі.

Еберг оглянув усіх і трохи здивувався.

- Хм, тут ще не всі зібрались… - задумливо мовив професор.

Зненацька навколо них здійнявся легкий вихор, а вестибюль залило водою по пояс.

- Я тут. – на поручні балкону перед бібліотекою склав крила у мантію Флам.

- Завжди на тебе треба чекати, Фламе. – відповів Мортен.

- На сьогодні я покищо поспостерігаю… - Флам заклав позаду себе руки.

- Завжди шукаєш, де вигідніше тобі… - обурено кинув Юго.

Ліллі сердито оглянула Югуре та Інарі.

- Це суперечить правилам контракту! Йокаям зась до справ Сандервіків.

- Невже? – озвався Мортен. – Я все передбачив контрактом.

Ліллі скривила рот легкою посмішкою.

- Яким таким контрактом? – насмішкувато озвалась вона і витягнула з-під мантії зношений жовтуватий сувій. – Цим?

Кітсуне з оогамі перелякано переглянулись.

- Хм-м… - знову осміхнувся Мортен. – А я все гадав, хто його поцупив…

- Ви ж знаєте, дівчата, що буде, коли я розгорну сувій? – погрозливо гаркнула Ліллі йокаям. – Авжеж знаєте. Геть звідси!

Югуре з острахом глянула на Мортена, збираючись відступити, аж раптом очі Інарі шалено запалали і вона кинулась уперед. Враз Ліллі змахнула рукою, тримаючи сувій за один край, і він розгорнувся. Миттю тіла кітсуне та оогамі розвіялись у порох, а їх магічну сутність у вигляді вовка та лисиці поглинув Мортен.

- За контрактом – після знищення людського вигляду кітсуне та оогамі я маю отримати їхню силу. – і тут Мортен прискіпливо оглянув Юі. – Твоя копія, Юго…

- Що… що значить «копія»? – боязко озвалась Юі і професор засміявся.

- Я одразу помітив їхню схожість. – байдуже промовив Флам. – І Лілліан теж здогадалась, чи не так?

Мортен повільно ступив ближче до Юі і трохи обійшов її зліва, все так само допитливо оглядаючи.

- Не підходь! – прошипіла Ліллі.

- У тебе лише один пістолет. – погрозливо зміряв її батько.

- Зате куль багато. – не здавалась Ліллі і Мортен знову захоплено вишкірився.

- Хм… Як відчайдушно ти захищаєш сестричку…

«Сестричку?» - одночасно здивовано подумали всі троє – Юі, Сорен та Дортерус.

- Ну раз сестричка – то захищатиму до останнього! – гордо відповіла Лілліан.

- А чи не занадто багато ти на себе береш, як проста ілюзія? – примружився професор.

«Ілюзія?» - Сорен ще більше насторожився.

- Що ти маєш на увазі, тату? – перепитав здивовано Юго.

- Твоя «начебто сестра» Ліллі – не людина. Вона – ілюзія, до того ж настільки досконала, що змогла набути людської сутності, правда ж, «доню»?

Ліллі лише глузливо хмикнула.

- Я… не розумію… - вражено прошепотів Юго.

- Лілліан народжена твоєю матір’ю. Я створив її в утробі Екторіни. Вона народилась і виросла, як людина. І не тільки – навчившись магії, Лілліан змогла створити собі справжню людську сутність, яка тепер мені не підвладна. Просто знищити її тепер, як і всі інші ілюзії, я не можу. Шах і мат! Неперевершено, правда?

Сказавши це, він обернувся і змахнув рукою. Усі студенти, що стояли у вестибюлі, один за одним почали розчинятись у повітрі.

- Вони – теж ілюзії. – продовжив Мортен. – Масовка. І твоя подруга, - він глянув на Юі, - Натсумі – теж. Ти здивована, дочко?

- Про що ви говорите? – здивовано перепитала Юі. – І я вам не дочка…

- І справді, ти ж не знаєш… - в’їдливо мовив Мортен. – Евелін Мілтон була заміжньою за таким собі Наото Сузуран. В результаті цього шлюбу народилась ти, на два роки пізніше від Лілліан. Нао Сузуран і Мортен Еберг – одна і та ж особа…