— Що?!
— Я ж кажу — що я вдію? А він був такий вдячний, що тут же вирішив продемонструвати, як швидко вміє готувати спагеті на три персони… Треба сказати, він був у доброму гуморі! Можна було подумати, що він щось випив абощо. А зараз закрий рота, бо на тебе всі дивляться.
І справді, всі дивилися на мене.
— Я піду підмалюю друге око, — пробурмотіла я.
— І можеш накласти трохи рум’ян, — озвалася Шарлотта. — Це просто порада.
— Я її ненавиджу! — кипіла я. — Я її ненавиджу. Ненавиджу!
— Та ну! Тільки тому, що вона попрасувала його дурні сорочки? — Леслі дивилася на мене, хитаючи головою. — Це справді… безглуздо.
— Він для неї готував вечерю, — побивалась я. — Вона цілий день була в його квартирі.
— Гаразд. Але тебе в церкві він обіймав і цілував, — нагадала Леслі й зітхнула.
— Ні!
— Але ж хотів.
— Він і Шарлотту цілував!
— Але тільки на прощання, в щічку, — проревів Ксемеріус прямо мені у вухо. — Якщо мені ще раз доведеться це повторити, то я лусну. Все, я зникаю. Ці дівочі страждання мене коли-небудь уб’ють.
Вдаривши кілька разів крилами, він злетів на шкільний дах і зручно там вмостився.
— Я не хочу більше чути ані слова з цього приводу, — сказала Леслі. — Набагато важливіше, аби ти зараз згадала все, про що вчора говорилося. І я маю на увазі важливі речі, ти розумієш — ті, в яких ідеться про життя і смерть!
— Я розповіла тобі все, що знаю, — запевнила я її і потерла чоло. Завдяки трьом таблеткам аспірину голова більше не боліла, але після сну була наче ватяна.
— Гм-м-м, — Леслі схилилася над своїми записами. — Чому ти не запитала в Ґідеона, за яких обставин одинадцять років тому він уже зустрічався з лордом Аластером і про який фехтувальний двобій ішлося?
— Є ще купа всього, про що я його не спитала, повір мені!
Леслі знову зітхнула.
— Я напишу тобі список. Ти можеш щоразу з’ясовувати одне питання — коли це стратегічно буде зручно і твої гормони тобі дозволять. — Вона сховала блокнот і подивилася на шкільну браму. — Треба нам поквапитися нагору, бо не встигнемо. Я обов’язково хочу бачити на власні очі, як Рафаель Бертелін перший раз зайде в клас. Бідолашний хлопець, напевно, шкільна форма йому здається арештантською робою.
Ми ще зробили гак, щоб пройти повз нішу Джеймса. У ранковій метушні ніхто не звертав уваги, коли я з ним розмовляла, тим паче що Леслі навмисне ставала так, щоб можна було подумати, наче я розмовляю з нею.
Джеймс притиснув напахчену хустинку до носа й озирнувся, щось шукаючи.
— Я бачу, цього разу ти не прихопила з собою свого невихованого кота.
— Уяви собі, Джеймсе, я була на суаре в леді Бромптон, — похвалилась я. — І кланялась я точно так, як ти мене навчив.
— Леді Бромптон, так-так… — замислився Джеймс. — Не можна сказати, щоб вона уславилася добрим товариством. Кажуть, прийоми в неї проходять вельми бурхливо.
— Атож, так і є. Я гадала, що це, мабуть, норма.
— Хвалити Бога, ні! — Джеймс ображено стиснув губи.
— Ну, хай там як, наступної суботи мене запросили на бал до твоїх батьків — лорда й леді Пімплботтом.
— Не можу собі уявити, — закотив очі Джеймс. — Моя мати надає неабиякої ваги бездоганному товариству.
— Щиро дякую, — буркнула я і повернулася, щоб піти. — Ти справжній сноб!
— Я не хотів тебе образити, — крикнув Джеймс мені вслід. — А що таке «сноб»?
Рафаель стояв уже в дверях, коли ми підійшли до нашої класної кімнати. І вигляд він мав такий нещасний, що ми зупинилися.
— Привіт, мене звуть Леслі Гей, а це моя подруга — Ґвендолін Шеферд, — відрекомендувалась Леслі. — Ми познайомилися в п’ятницю перед кабінетом директора.
Слабка усмішка майнула на обличчі Рафаеля.
— Я дуже радий, що хоча б ви мене впізнали. Бо нині в мене з цим проблеми…
— Атож, — погодилася Леслі. — Ти схожий на якогось стюарда на круїзному пароплаві. Але до цього звикаєш.
Посмішка Рафаеля стала ширшою.
— Ти маєш хіба що пильнувати, щоб краватка часом не потрапила тобі в суп, — зауважила я. — Зі мною це трапляється частенько.
Леслі кивнула.
— їжа, до речі, тут жахлива. А в усьому іншому — не так уже й погано. Я впевнена, скоро ти почуватимешся як удома.
— Ти ніколи не була на півдні Франції? — спитав Рафаель трохи з гіркотою в голосі.