— Він мертвий! — скрикнув один з мисливців.
— І помер зовсім недавно, — додав Куото. — Його тіло ще зовсім тепле і гнучке. Але як він ви гримав два тижні без їжі та води?..
Сумна процесія з тілом Ортеги зупинилась перед ґанком синьої частини палацу, де жив Уконда. Сам король вийшов на ґанок віддати шану своєму вірному мисливцю.
Коли збираєшся ховати чоловіка, жінко? — звернувся він до вбитої горем Алони, дружини Ортеги.
— За звичаєм батьків, завтра! — відповіла та.
— Ха-ха-ха! — раптом почувся різкий сміх, і крізь натовп проштовхався лікар Бориль, з плечей якого звисала синя мантія. — Та хіба можна ховати живу людину?.. Ви лише погляньте на його свіже обличчя, якого не торкнулось дихання смерті! А це? — Низенький товстий лікар підняв руку Ортеги, опустив, і вона м'яко впала на ноші.
Алона з надією і сумнівом дивилася на лікаря Бориля а той намагався довести, що Ортега живий, лише без свідомості.
— Дурниці! Нісенітниця! — почувся громовитий бас, який уривчасто вимовляв слова, й до тіла Ортеги наблизився дуже високий худорлявий лікар Робить у недбало накинутій зеленій мантії. — Ця! Людина! Мертва! Як! Камінь!
Між лікарями розпочалась запекла суперечка, яка супроводжувалась науковими доказами. Відповідно до того, хто з двох брав гору, Алона то впадала у відчай, то знову жила надією.
І все ж нарешті, дякуючи пронизливому голосові, переміг лікар Робиль, який дивився на маленького Бориля згори вниз.
— Я! Стверджую! — гримів він. — Що! Цю! Людину! Завтра! Необхідно! Ховати!
Але в цей момент «покійник» поворухнувся і розплющив очі. Вражений натовп відсахнувся, лише Алона впала на груди чоловіка і з плачем цілувала його обличчя!
— Ха-ха-ха! Хо-хо-хо!. — заходився сміхом Бориль. — Високовчений лікар Робиль мало не поховав живу людину! Оце так світило науки!
Але осоромлений Робиль не здавався:
— Це! Ще! Треба! Довести! Що! Він! Живий!
І він, розсердившись, пішов з площі, величаво загорнувшись у свою зелену мантію.
Дехто з глядачів розсміявся при останніх словах Робили. Однак лікар Бориль був чимось стурбований.
Ортега який щойно прийшов до тями, нічого не говорив, нікого не впізнавав, навіть дружину, і не розумів слів співчуття, з якими звернувся до нього сам король Уконда.
— Дивно, дуже дивно! — бурмотів лікар Бориль — Погляд Ортеги блукає, як у немовляти, і рухи його рук і ніг також безладні. — Цікаво, дуже цікаво! — пожвавішав він. — Цей випадок може виявитись цінним для науки. Мила жінко! — звернувся він до дружини ловчого. — Я берусь лікувати вашого чоловіка, і до того ж абсолютно безплатно.
Не слухаючи слів подяки Алони, добродушний лікар наказав мисливцям віднести Ортегу додому, бо, коли його поставили на ноги, ловчий не міг ступити жодного кроку. Бориль пішов услід за ношами.
СОННА ВОДА
ікар Бориль день і ніч проводив біля ліжка Ортеги. Виявилось, що ловчий дійсно у всьому був схожий на новонародженого. Він не вмів їсти, і його доводилось годувати з ложечки. Ортега не говорив, лише щось нерозбірливо белькотав. Він не розумів слів, звернених до нього, і не відгукувався на власне ім'я..
— Дивовижний випадок! — бурмотів здивований Бориль. — От розповісти б про нього горішнім лікарям! Даю голову навідріз, вони нічого подібного не бачили.
Але відтворення втрачених здібностей йшло у Ортеги на диво швидко. Вже під вечір він говорив «тато» і «мама», що було дуже смішно при його бороді, і робив перші несміливі кроки, тримаючись за синову руку.
Наступного дня його мова стала розбірливою, свідомість прояснилась. Помічник ловчого Куото розмовляв із ним багато годин підряд, розповідаючи про різні випадки на полюванні, і все це знову оживало в пам'яті Ортеги. Ще один день напружених занять і ловчий, якого лікар Бориль привів до короля, розповів про свої незвичайні пригоди в лабіринті.
— Але коли ми знайшли вас, цей басейн був порожній! — вигукнув Куото, який прийшов з ловчим, і зразу ж зніяковів. — Даруйте, ваша величносте, за порушення етикету.
— Як — порожній? — перепитав Ортега помічника.
— Там не було ні краплі води, — запевнив Куото.
— Не може бути! — обурився ловчий. — Не приснилось же це мені?
— А. Можливо І Приснилось. — Єхидно зауважив лікар Робиль. — Адже. Ви. Так. Міцно. І. Довго. Спали.
У лабіринт спорядили експедицію. Нею керував Ортега, до якого повністю повернулись утрачені здібності. З ним вирушили, окрім мисливців, міністри землеробства й промисловості короля Уконди та лікарі Бориль і Робить.