Але центри вуглецевих гігантів, розігріті до ста мільйонів градусів, були могутніми генераторами нейтронів і перетворювали легкі елементи у важкі і навіть зауранові, включно до каліфорнію і россію, як було названо найважчий з елементів із атомною вагою 401, створений уже чотири століття тому. Вчені вважали, що фабриками важких елементів Всесвіту були вуглецеві зірки. Вони розсіювали ці елементи в просторі після періодичних вибухів. Збагачення загального хімічного складу нашої Галактики йде саме за рахунок дії темних вуглецевих гігантів.
Пульсаційний зореліт дав, нарешті, людству можливість вивчити вуглецеву зорю з близької відстані, зрозуміти сутність процесів перетворення матерії, що відбувалися на ній. До їх тлумачення фізики Землі ще не підібрали всіх ключів.
Екіпаж зорельота прокинувся, і кожен зайнявся тими дослідженнями, заради яких він помер для Землі на сімсот років. Рух корабля здавався тепер дуже повільним, але більш швидкий біг і не був потрібен.
«Теллур» ішов, трохи відхиляючись на південь від вуглецевої зорі, щоб тримати екран локатора поза її випромінюванням. І його чорне дзеркало тижнями, місяцями й роками залишалося як і раніше безпросвітно темним. «Теллур», або, як він значився в реєстрі космофлоту Землі, «ІФ-1 (Зет-685)», перший зореліт оберненого поля, або шістсот вісімдесят п’ятий за загальним списком космічних кораблів, не був таким великим, як субсвітлові зорельоти далекої дії. Від їх спорудження відмовилися лише недавно — з винайденням пульсаційних кораблів.
Ті колосальні кораблі несли екіпаж до двохсот чоловік, і зміна поколінь давала можливість проникати досить глибоко в міжзоряний простір.
З кожним поверненням дальнього зорельота на Землі з’являлося кілька десятків вихідців з іншого часу — представників далекого минулого. І хоча рівень розвитку цих пережитків минулого був дуже високий, все ж нові часи виявлялися для них чужими, і часто глибока меланхолія чи відчуженість ставала уділом космічних скитальців.
Тепер пульсаційні зорельоти закинуть людей ще далі. Мине трохи часу, за міркою астрольотчиків, і в людському суспільстві з’являться тисячолітні Мафусаїли. Ті, кому випаде на долю вирушити на інші галактики, повернутися на рідну планету мільйони років потому. Таким видавався зворотний бік далеких космічних рейсів, підступна перепона, поставлена природою своєму невгамовному синові. На нових зорельотах екіпажі налічували всього вісім чоловік. Цим мандрівникам у безмірні далі космосу і одночасно в майбутнє було заборонено, на відміну від попередніх заохочувальних постанов, мати дітей під час подорожі.
І хоча «Теллур» був менший від своїх попередників, все ж він представляв собою величезний корабель, де просторно розмістився його малочисельний екіпаж.
Пробудження після тривалого сну викликало, як завжди, підйом життєвої енергії. Екіпаж зорельота — переважно молоді люди — проводив вільний час у гімнастичному залі.
Вони вигадували найважчі вправи, фантастичні танці або, вдягнувши відштовхуючі пояси і кільця на руки і на ноги, здійснювали карколомні трюки в антигравітаційному кутку залу. Астрольотчики любили плавати у великому басейні з іонізованою світною водою, що зберігала чудову блакить колиски народів Землі — Середземного моря.
Карі Рам скинув робочий костюм і попрямував до басейну, але його зупинив веселий голос:
— Карі, допоможіть! Без вас не виходить цей поворот.
Висока дівчина-хімік Тайна Дан, в короткій туніці з зеленої в тон її очей лискучої тканини, була найвеселішою і наймолодшою учасницею експедиції. Вона не раз обурювала спокійного Карі своєю поривчастою різкістю, але танці він любив не менше від Тайни — природженої танцюристки. Він із посмішкою підійшов до неї.
Зліва, з висоти помосту над басейном, його привітала Афра Деві — біолог зорельота. Вона старанно вкладала масу свого чорного волосся перед вправою на трапеції. До Афри наблизився, обережно ступаючи по пружній пластмасі, Тей Ерон, простягаючи за спиною дівчини м’язисту, сильну руку. Розхитуючись у такт рухам дошки, Афра відкинулася назад, на цю ненадійну опору. На секунду обоє завмерли, смагляві, сильні і впевнені, з гладкою шкірою, котру дає людині лише здорове життя на повітрі і сонці. Ледь вловимим рухом молода жінка вигнулася ще сильніше, зробила повний оберт навколо руки помічника командира, і обоє полетіли над залом, сплітаючись наче в танці.