— Гадаю, ви перебільшуєте. Усе одно вбити наґа неможливо. Тому ви й не хвилюєтеся.
— Як це — неможливо вбити наґа? Мого брата ж убили.
— Хваріт не вийняв серця, тому вбити його було легко.
— Тобто наґа без серця просто так не вб’єш?
— Звісно!
Каріндоль на хвильку закрила свідомість, а потім мислемовила:
— Але не завжди так буває.
— Про що ви?
— Свачі, той, хто зав’язав вузол, може й розв’язати його.
— Що ви маєте на увазі?
— Вежа сердець тримає на припоні наші смерті й може будь-якої миті відв’язати їх.
Свачі знову скам’янів. Він обернувся до Каріндоль і зазирнув їй у вічі.
— Це... якщо знищити серце?
— Отакої! Ти був послушником?
Свачі схаменувся, що вибовкав зайвого. Замислився, чи можна якось перевести розмову на інше, і перепитав:
— Так, був. А от ви звідки таке знаєте?
— Значить, ти відмовився від послушництва?
Каріндоль, здавалося, вирішила не домагатися відповіді, й Свачі вже не мусив плести якусь неймовірну брехню про себе. Він сів на ліжку, глянув на Каріндоль і мислемовив:
— Так, відмовився. Але хто вам це розповів? Невже Хваріт?
— Раз ти був послушником, тобі відомо, що це надзвичайно велика таємниця. Ти сам нікому не розповідав, чи не так?
— Нізащо б не розповів! Нехай це був не Хваріт, але тоді хто? Я мушу знати! Це дуже важливо.
Каріндоль усім своїм виглядом намагалася показати, що це випитування їй набридло, але збагнула, що Свачі не відступить. Вона з гіркотою мислемовила:
— Колись давно я почула це від декого з родини Фей.
— З родини Фей?!
— Еге ж. Ти знаєш, що Хваріт дружив з Рюном? Вони часто ходили в гості один до одного. Я тоді відчувала, що несу за Хваріта відповідальність, бо це був мій рідний менший брат. І часто ходила разом з ним. Здогадався, чому?
Свачі здогадався. Каріндоль ходила разом з братом, тому що дорослим жінкам родини не подобалися ці відвідини. Хлопчик ішов у гості з почтом, чоловіки з дому Макероу гостювали в домі Фей і залишалися там. Дозволити Хваріту похід у гості означало погодитися віддати цих чоловіків іншій родині. Тому Каріндоль допомагала братові: супроводжувала його сама. У дитинстві та юності Хваріт був дуже вдячний їй за це. А Каріндоль сприймала його як набридливого братика, про якого щиро піклувалася.
— Так от, одного дня пішла я з Хварітом до дому Фей і там стала свідком смерті чоловіка. Хваріт був в іншій кімнаті й цього не бачив. Але бачив Рюн. Уявляєш, що було з хлопчаком, який побачив смерть на власні очі? Він так розхвилювався, що його свідомість ненароком відкрилася.
— І ви туди проникли!
Каріндоль захихотіла.
— Авжеж. І почула, що Рюн називав того чоловіка неподобним словом «батько».
— Невже?
— Мабуть, той чоловік бував у ліжку матері Рюна. Але я дізналася ще одне. Тоді Рюн саме був послушником...
Свачі все зрозумів. Каріндоль у свідомості підтвердила його здогад і повела далі:
— І я миттю все дізналася. Того чоловіка покарали, і покарання полягало в знищенні серця. А знищення серця, що зберігається у Вежі, — дуже-дуже таємна й страшна страта. Коли серце розчавлюють, наґ випускає дух.
Свачі був ошелешений. І не лише від несподіванки. А через сайкер, який зненацька опинився біля його горла.
Каріндоль простромила лезо між лусочками на шиї Свачі, до самої шкіри, і мислемовила:
— Що тепер робитимеш зі мною? Тобі відомо, що я знаю таємницю хранителів.
Свачі затремтів і мислевідповів:
— Якщо ви все дізналися, пані Макероу, то, певно, знаєте, чому це тримають у таємниці?
— Так. Якщо таємниця розкриється, не знайдеться більше дурників, які віддаватимуть серця на зберігання. Кожен боятиметься, що його серце можуть знищити. Наше плем’я втратить свою видатну перевагу — безсмертя. І наші міста й ліс витопчуть копита коней безбожників, які харчуються зерном.
— Якщо ви розумієте причину...
— Розумію. Гадаю, я не єдина жінка, якій відома таємниця. Але всі інші потурають хранителям, замість того, щоби спалити їх усіх і зруйнувати Вежу сердець. Тому що теж розуміють необхідність збереження таємниці. Усе одно женихами Богині можуть стати тільки чоловіки. Вам, хранителям, достатньо не знищувати серця свавільно, і все лишатиметься, як є.
— Ви й самі визнаєте, що розкриття таємниці потягне за собою дуже небезпечні наслідки. Жінки розлютяться через те, що їхні життя опинилися в руках жалюгідних чоловіків, спалять усіх хранителів і зруйнують Вежу. Ми втратимо зв’язок з Богинею і станемо нічим не ліпшими за дуоксінів.
— Значить, ти донесеш на мене хранителям?