«Катюши» на боевой позиции
«Катюша» в Запорожье — в музее автомототехники «Фаэтон»
Военижнер первого ранга Георгий Лангемак
История 45-я. Жизнь под немцами: Запорожье, 1941 год
В истории Запорожья не было более трагических событий, чем те, которые развернулись в городе за днепровскими порогами в конце лета — в начале осени 1941 года. Попробую их обозначить буквально штрихами:
вечером 16 августа передовые отряды немцев вышли на окраину Запорожья, а в ночь с 17 на 18 августа немецкая бронетехника уже заняла Верхнюю Хортицу [сегодня находится в черте города];
рано утром 18 августа вспыхнул первый бой на территории Запорожья: атаку немецких танков — в том районе, где сейчас находится ДК трансформаторного завода, остановила [и сдерживала немцев более десяти часов] 3-я батарея 16-го зенитно-артиллерийского полка;
18 августа в 14.00 прекратил работу Днепрогэс, в городе не стало ни света, ни воды. Примерно в 20.00 Днепрогэс был взорван большевиками [точное количество погибших — от искусственного наводнения, никто не оценивал. Коммунистический режим не желал афишировать свои преступления, а у Украины, похоже, просто руки не дошли. Или мозги. А цифры называют разные: от нескольких тысяч до ста тысяч человек];
19 августа немцы впервые прорвались не левый берег, бои выспыхнули в районе современного парка Металлургов;
с 20 августа начинается обстрел Запорожья с Хортицы;
в ночь с 3 на 4 сентября в Запорожье была организована [и удачно осуществлена] первая наступательная операция Великой Отечественной войны: бойцы 274-й дивизии форсировали Днепр в районе «Дубовой рощи» и ворвались на Хортицу. Враг ушел с острова;
1 октября, когда завершалась эвакуация запорожской промплошадки, танковые части Вермахта, прорвав оборону Красной Армии под Синельниково, ринулись на Запорожье. На юге области в то время развивалось немецкое наступление на Мелитополь.
О том, что город сдан, запорожцы поняли утром 4 октября, увидев на улицах немецких мотоциклистов.
Начиналась двухлетняя оккупация Запорожья.
Что происходило в Запорожье в первые месяцы оккупации, я попытался понять, взявшись за изучение выходившей при оккупантах газеты «Нове Запоріжжя».
Меня все интересовало: порядки, которые принесли с собой немцы, восстановление промышленного производства, быт запорожцев, наконец… все, чем они жили тогда [какие песни пели, наконец] — в ноябре-декабре 1941 года.
Приводимая ниже подборка публикаций из издававшейся оккупантами газеты сделана в строгом соответствии с оригиналами, с соблюдением орфографии и стиля, присущих той поре. Заголовки к публикациям я вообще не менял, а кое-где даже подписи под материалами сохранил.
Вчитайтесь и ощутите, как ощутил я, пульс истории.
Нашей с вами истории.
И последние уточнение. Я решил не комментировать прочитанное. Мне показалось, оно не нуждается в моих комментариях.
Весь имевшийся у меня массив информации, собранной в оккупационных газетах, я просто разделил на несколько частей.
Часть 1-я: «Німецька техніка полегшить вам роботу»
З Богом до праці!
Не так легко будувати все спочатку. Кожен це розуміє. Український народ, звільнений німецькою армією від більшовицько-жидівських кайданів, здатний зробити все.
Під керівництвом і за допомогою німецького комавдування за короткий час в Запоріжжі почали працювати школи, відновили роботу 28 підприємств. Колгоспники і одноосібники збирають пізні культури, закінчують сіяти озимину, організовується постачання населення міста продуктами харчування.
Завдання кожного свідомого українця проявити свою ініціативу, не покладаючи рук працювати, щоб ми, українці, жили так добре, я'к живуть наші визволителі німці в Німеччині.
Отже до праці, брати!
Відбудовуйте свій край.
Будуйте нове життя в містах і селах.
Пильнуйте за тим, щоб сталінські недобитки самі і через своїх агентів не перешкоджали нам. Викривайте їх, щоб якнайскоріше покласти край їх кривавим витівкам, до яких їх привчили жиди й кривавий пес-мерзотаяк Сталін.
Німецька зброя на захисті вас.
Німецька техніка полегшить вам роботу.
*
Завод б. «Комунар» працює
Завод б. «Комунар» потерпів чи не найбільш від більшовиків при залишенні ними міста Запоріжжя.
Керівництво завода при більшовиках складалось виключно із жидів, які доклали всіх зусиль, щоб не залишити від заводу каменя на камені.
Обладнання цехів було повністю демонтовано і вивезено.
На заводі в деяких місцях залишалось лише дефектне обладнання, як преси і молоти з лопнувшими станінами, старої конструкції сверлялки та інш.
Починаючи роботу в нових умовах без комуністів, нам довелося багато попрацювати над тим, щоб стягти обладнання в одне місце, відремонтувати його та устаткувати.
З знайденого в закутку комбайна ми зняли та устаткували двигун в 40 кінських сил.
3 випадково залишившогося парового крана ми зняли та устаткували машину і паровий казан. Зараз уже працюють 5 молотів і монтуються ще 2 більшої сили.
Пресів устатковано 4 і монтується ще 5.
В найближчий час буде устаткований зварочний електро-генератор.
Все це дасть нам можливість добре розгорнути виробництво речей широкого вжитку, так потрібних населенню міста та сіл.
Л. СПЕСИВИЙ,
керуючий заводом б. «Комунар»
*
Завод б. 129 почав работу
Головний інженер заводу б. 129 п. Титов Борис Миколаєвич повідомляє: «Дякуючи тому, що більшовики, тікаюча від міцного блискавичного удару німецьких частин, не встигли остаточно зруйнувати завод б. 129, ми мали можливість почати виробництво речей, потрібних населенню міста й села.
Великі труднощі ми зустріли в питанні забезпечення заводу двигуном, без якого неможливо було використати устаткування заводу.
Двигун довелося монтувати із частин, знайдених на заводах б. «Металовиробів» і б. «20-ти річчя Жовтня».
Не дивлячись на великі труднощі монтажу такого двигуна, він уже змонтований, і до 7 ХІ 4І р. ми змогли провести 2 плавки чавуну.
Не менші труднощі зустріли працівники заводу при спробі устаткувати електро-генератор.
Жидівські комісари приклали всіх зусиль до того, щоб в місті не залишилось ніякого заводського устаткування, особливо електричного, але воля до праці в нових умовах, в умовах вільних від більшовицького гноблення, допомогла нам розв'язати і це питання.
На заводі б. «20-ти річчя Жівтня» під уламками цехів, висаджених в повітря більшовиками, ми знайшли електро-генератор, привели його в робочий вигляд, устаткували і зараз провадимо випробування його. Дякуючи зусиллям робітників, які, не давлячись на погрози, не побажали виїхати з міста за жидами і комуністами, завод почав 15 Х 4І р. пра цювати, розгортаючи виробництво згідно завдань промислового відділу міської управи.
[«Нове Запоріжжя», 12 ноября 1941]
***
Про лікувальні заклади
Не пройшло 3-х-4-х днів нового вільного життя, як кількість лікарів і фельдшерів в місті зросла майже в двоє Кожен день десятками стали з'являтись все нові групи медичних робітників, які переховувались, рятуючи своє життя, хто в недалеких селах, хто в щілинах і погребах.
Коли почала свою діяльність міська управа, стали виявляти та звозити медикаменти та перев'язочні матеріали, які розкидані були по всьому місту.
За допомогою військового командування організували і відкрили аптеки, зараз кількість їх дорівнює 10. Великі труднощі перед відділом здоровоохорони повстали при розв'язанні питання про початок діяльності станції швидкої медичної допомоги. Всі санітарні автомашина більшовикі забрали, бо на авто швидше ж тікати.