У неділю на горнятко кави приїхали бабуся та дідусь. Сільванія і Дака радісно зустрічали їх біля хвіртки. Бабуся Роза пестила онучок по головах, а дідусь Густав запитав:
– Ну, як перший тиждень в Німеччині? Сподобалося?
– Ще б пак! – відповіла Дака, підморгнувши сестрі.
Бабуся Роза помахала Ельвірі і Міхаю, котрі, тримаючись за руки, стояли на ґанку.
– Ви вже купили сьогоднішню газету? Там стаття про твою виставку кришок для унітазів. Пишаюся тобою!
Ельвіра усміхнулася.
– Вітаю, тату, вітаю, мамо, раді вас бачити!
Міхай відкашлявся.
– Дорогі Розо і Густаве, хочемо повідомити вам важливу новину.
– Невже все-таки вирішили придбати новий автомобіль? – із надією запитав дідусь Густав, кивнувши на стареньку «Дачію». При цьому він краєм ока помітив високий паркан з колючого дроту навколо будинку Дірка ван Комбаста. Мало того, по всьому периметру паркану висіли таблички: «Не входити! Небезпечно для життя!» Усі жалюзі в будинку було опущено, штори – запнуто. Деякі вікна геть забито дерев’яними дошками. Усюди, де тільки можна, білою фарбою понамальовано хрести, висять в’язки часнику. Обвішаний навіть автомобіль.
– Що з ним сталося? – похитав головою дідусь Густав. – Мабуть, у нього, як і у матінки, дах поїхав на ґрунті вампірів. Сумно, справді. Але що поробиш, вочевидь, спадкове. – Але тут він знову посміхнувся і поздоровкався з Міхаєм, давши трьох привітальних щиглів. – Що, не чекав, зятьку? Ну, викладай свою важливу новину…
Міхай спантеличено потер лоб.
– Я… я думав… А втім, чи не перехилити нам по чарочці карпівки?
– Залюбки! – дідусь Густав дружньо поплескав Міхая по спині. Чоловіки поспішили в будинок.
Аж тут на свою традиційну прогулянку у супроводі господині відправився Польді. Побачивши Сільванію і Даку, він невдоволено дзявкнув. Минаючи будинок Дірка ван Комбаста, Польді зупинився, похитав головою і зайшовся гавкотом. Він щосили хотів переконати господиню, що людина, яка живе за колючим парканом, – єдиний, хто розпізнав смертельну небезпеку і вжив проти неї безпрецедентних заходів захисту. Але господиня, як завжди нетямуща до натяків Польді, наче і не було нічого, зупинилася біля будинку нечисті і зав’язала з сусідами милу розмову.
– Знаєте, я вам вельми вдячна, що ви тут оселилися. Нашій вулиці, як бачите, бракує нормальних людей.
Фрау Газе кивнула на будинок Дірка ван Комбаста і, нахилившись через паркан до Цепешів, довірливо прошепотіла:
– Ви собі не уявляєте, що твориться за дверима цього будинку…
Дака і Сільванія хитро посміхнулися.
– Польді, не біжи від господині, ще не вистачало, щоб ти забіг до цього чудасійного чоловіка. Хто знає, чим він там у себе займається…
Дірк ван Комбаст і сам не знав, що на нього найшло. Ось уже третій день його мучив якийсь неприємний кишковий вірус. Дірк випив усі ліки, які зазвичай продавав лікарям, і навіть всі тестові екземпляри ліків, але нічого не допомагало. Знесилений, з перекрученим від шлункового болю обличчям він сидів у туалеті – кректав і тужився, тужився і кректав…
Пізно вночі Дака відчинила вікно і виглянула на вулицю. Сільванія вже давно спала, загорнувшись у ковдру. Сусід більше не шпигував за їхнім будинком. Навіть такої пізньої години в його будинку світилося віконце – віконце туалету. «Boi поар!» – подумки побажала Дака дому навпроти і усміхнулася.
Затишний район на околиці Біндбурга занурився в сон. І вже ніщо не нагадувало про те, що тиждень тому тут оселилася родина з ікластим вампіром на чолі. Ніщо, крім повного відчаю і туги крику, що лунав з туалету будинку № 21 (у Дірка ван Комбаста закінчився туалетний папір), а ще завивання старої такси, якій наснився величезний кажан з білосніжними іклами, що блищали у світлі місяця.
Вампірійсько-український словник
Aij! – Ой!
Azdio! – Бувай!
azfugli – виліт
biblionyk – бібліотека
boibine; boi – супер, класно, чудово
Boi felishnuk! – Вітаю/Вітаємо!
Boi fugli! – Гарного польоту!
Boi motra! – Доброго ранку!
Boi noap! – На добраніч!
Boi searo! – Доброго вечора!
Boi venti! – Ласкаво просимо!
bosch – ударити, бити
budnyk – житло вампіра, що за формою нагадує сталактит
budnyk gurond – спальне місце вампіра на підлозі
budnyk kapoi – спальне місце вампіра на стелі
datiboi – дякую, спасибі
Datiboi flatiliac! – Слава кажанам!
dinmid – вечеря, що повільно переходить у пізню вечерю