— До сраки цю паскудну школу, — сказав Борис, якого моя розповідь анітрохи не вразила. — Якщо ти хочеш вивчити російську мову, їдьмо зі мною до Москви. За два місяці заговориш.
— То ти розповіси мені, чим займаєшся?
— Я вже тобі казав. То тим, то сим. Аби лиш якось прожити. — Він штовхнув мене ногою під столом і сказав: — А тобі ніби покращало, еге?
— Що?
У барі крім нас було лише двоє відвідувачів, вродливі, по-нелюдськи бліді чоловік і жінка, обоє з коротким темним волоссям, дивились одне одному у вічі, й чоловік тримав руку жінки через стіл і покусував внутрішню частину її зап’ястка. «Піппа», — з болем у серці подумав я. У Лондоні вже був обідній час. Що вона робить?
— Коли я натрапив на тебе, ти мав такий вигляд, ніби вийшов, щоб утопитись.
— Пробач, день був для мене тяжким.
— А вдома в тебе непогано, — сказав Борис. З того місця, де він сидів, чоловіка й жінку не було видно. — То ви, хлопці, партнери?
— Ні! Не в тому розумінні.
— Я цього й не сказав! — заперечив Борис, подивившись на мене критичним поглядом. — Господи, не будь таким вразливим, Поттере. Та й та жіночка — вона ж йому дружина?
— Так, — сказав я не зовсім упевненим голосом, відхиляючись назад на стільці. — Начебто дружина. — Стосунки між Гобі та місіс Дефріз досі були для мене глибокою таємницею, як і її шлюб із містером Дефрізом, який досі існував. — Я довго вважав її вдовою, але виявилося, що це не так. Вона, — я нахилився вперед, потер носа, — розумієш, вона живе у передмісті, а він у центрі, але вони весь час разом… Вона має будинок у Коннектикуті, іноді вони їдуть туди разом на вікенд. Вона одружена — але я ніколи не бачив її чоловіка. Одне слово, я так і не знаю, що й до чого. Сказати тобі правду, я думаю, що вони просто добрі друзі. Пробач мені за моє базікання. Я так і не знаю, навіщо все це тобі розповідаю.
— І він навчив тебе твого ремесла! Здається, хороший мужик. Справжній джентльмен.
— Га?
— Твій бос.
— Та він мені не бос! Я його партнер у бізнесі. — Наркотичний дурман помалу вивітрювався. Кров засвистіла мені у вухах на високій ноті, наче там заспівали цвіркуни. — Правду кажучи, вся торгівля нашим антикваріатом лежить на мені.
— Пробач! — сказав Борис, піднявши обидві руки. — Не заводься, не треба. Але я не жартував, коли запропонував тобі працювати на мене.
— І що я маю відповісти тобі на це?
— Розумієш, я хочу тобі віддячити. Поділитися з тобою всім тим добрим, що сталося зі мною. Тому що, — сказав він, урвавши мене величним жестом, — я завдячую тобі всім, чого досяг. Усе добре, що сталося в моєму житті, Поттере, сталося завдяки тобі.
— Що ти маєш на увазі? Що я прилучив тебе до торгівлі наркотиками? Дякую, — сказав я, запаливши одну з його сигарет і штовхнувши пачку через стіл до нього. — Це приємно знати, я тепер справді можу пишатися собою.
— До торгівлі наркотиками? Хто говорить про торгівлю наркотиками? Я хочу загладити свою провину перед тобою. Я обіцяю тобі велике життя. Нам буде дуже весело вдвох, ти мені повір!
— Ти ескорт-сервісом займаєшся чи що?
— Послухай-но. Хочеш, я тобі щось скажу?
— Кажи.
— Повір, я справді каюся за те, як із тобою повівся.
— Забудь. Мені байдуже.
— Завдяки тобі я так нажився, чому б і тобі не здобути з цього користі? Не зняти вершків і для себе?
— Послухай-но, що я тобі скажу, Борисе. Я не хочу вплутуватися в щось протизаконне. Не ображайся, — сказав я, — але я намагаюся вибратися з халепи, в яку несамохіть потрапив, а до того ж маю намір одружитись, тепер у мене життя складається по-іншому, і я зовсім не хочу…
— Тоді чому ти не дозволиш, щоб я тобі допоміг?
— Я маю на увазі зовсім не те. Я не хочу розводитися про це, але я вчинив щось таке, чого робити було не слід, і тепер намагаюся все виправити. Точніше, намагаюся зрозуміти, як би це виправити.
— Важко все виправити. Ми дуже рідко маємо такий шанс. Іноді тільки й лишається — докласти всіх зусиль, щоб не спіймали.
Вродлива пара підвелася й попрямувала до виходу, тримаючись за руки. Розсунувши завісу з намистин, вони виплили разом у тьмяний холодний світанок. Я дивився, як розсунуті дівочими стегнами намистини розгойдуються й клацають після того, як вони крізь них пройшли.