І саме тому я написав усе так, як написав. Бо лише ступивши в цю проміжну зону, в поліхромну межу між правдою і неправдою, можна було витерпіти цей світ і написати ці рядки.
І будь-що, що вчить нас розмовляти з собою, важливе, і так само важливе будь-що, що дозволяє нам співати і виспівати з себе свій розпач. Але картина навчила мене також, що ми можемо спілкуватися одне з одним крізь час. І я відчуваю, що повинен сказати тобі щось дуже важливе й нагальне, мій читачу, якого не існує, і я відчуваю, що повинен сказати це тобі негайно, так ніби ми перебуваємо з тобою в одній кімнаті. Це життя — з усіма його вадами й перевагами — дуже коротке. Доля жорстока, але, можливо, не випадкова. Природа (у значенні Смерть) завжди перемагає, але це не означає, що ми повинні кланятися їй і колінкувати перед нею. Навіть якщо ми не завжди раді перебувати тут, наше завдання — пірнути якомога глибше в цю стічну канаву, перепливти її, водночас тримаючи наші очі й серця відкритими. І посеред нашого вмирання, коли ми постаємо з землі й у ту-таки землю безславно повертаємося, це наша слава і наш привілей: любити те, над чим Смерть не владна. Бо якщо нещастя й забуття переслідували цю картину крізь час, то так само переслідувала її й любов. І позаяк вона безсмертна (а вона безсмертна), вона й мені передала невеличку, світлу, незмінну частину цього безсмертя. Вона існує, вона існуватиме й далі. І я додаю свою любов до історії тих людей, які любили прекрасні речі, і дбали про них, і витягували їх із вогню, і шукали їх, коли вони зникали, і намагалися зберігати їх, передаючи буквально з рук у руки, лунко звертаючись крізь уламки часу до наступного покоління тих, хто їх любитиме, і тих, хто прийде за ними.
Подяки
Робберте Аммерлаан, Іване Набоков, Семе Пейс, Ніле Ґума. Я не написала б цю книжку без вашої допомоги. Я дякую також своєму редактору Майклові Пічу; своїм агентам Аманді Урбан і Джил Кольридж; і Вейну Фурману, Девіду Сміту та Джею Барксдейлу з Нью-Йоркської публічної бібліотеки.
Також адресую щирі слова вдячності таким людям, як Мішель Еєллі, Ганан Аль-Шайх, Моллі Атлас, Кейт Бернгаймер, Річард Бесвік, Пол Боґардс, Полін Бонфуа, Скай Кемпбелл, Кевін Карті, Альфред Кавальєро, Роуен Коуп, Саймон Костін, Ш’як де Йонг, Доріс Дей, Еліс Дойл, Метт Дубов, Ґрета Едвардс-Ентоні, Філліп Фено, Една Ґолдінґ, Алан Ґума, Метью Ґума, Марк Геррінгтон, Дірк Джонсон, Кара Джонс, Джеймс Лорд, Бйорн Ліннелл, Люсі Лак, Луїза Макґлоїн, Джей Макінерні, Малькольм Мебрі, Вікторія Мацуї, Хоуп Мелл, Антоніо Монда, Клер Нозьєрес, Енн Патчетт, Дженін Пеплер, Алексанра Прінґл, Ребекка Квінлан, Том Квінлан, Ів Рабіновіц, Маріус Радєскі, Пітер Рейдон, Ґеорґ Ройхляйн, Лора Робінсон, Трейсі Роу, Хосе Росада, Рейнер Шмідт, Елізабет Сіліґ, Сюзан де Суассон, Джордж Шиншенг, Джоді Шилдс, Луїс Сільберт, Дженніфер Сміт, Меггі Саутард, Деніел Старер, Синтія Старкі, Гектор Теллоу, Мері Тондорф-Дік, Робін Такер, Карл Ван Девендер, Пол ван дер Лек, Ар’ян ван Німвеген, Леланд Вайссінґер, Джуді Вільямс, Джейн Яфф Кемп і весь персонал готелю «Амбассаде» та колишнього готелю «Гелмслі Карлтон Хаус».