Выбрать главу

Врода Лу, більше ніж в усіх дівчат, що я знаю, залежала від її духовного стану. Вплив якоїсь ідеї міг умить перетворити її з Венери на Єхидну і навпаки.

Саме глибоке духовне задоволення зробило її такою чарівною цього ранку. Та поки я стояв і дивився, жахлива невгамовність героїнової жадоби май­же змусила мене вжити наркотик, а тіло навіть не повідомило мене про свої наміри. Втім, я вчасно помітив цей рух.

Я подумав, що жвава прогулянка допоможе про­йти цю критичну хвилину. Тільки-но я вийшов із будинку, як зустрів сестру Афіну.

— Чини, як волієш, — нехай таким буде весь закон, — сказала вона.

Це було звичайне ранкове вітання в абатстві. Хо­ча я вже звик до цієї фрази, все ж вона захопила зненацька.

— Доброго ранку, — сказав я доволі спантеличено.

— Відповідь: «Любов — це закон, люби за волею», — засміялася вона. — Ми обмінюємося цими вітаннями, щоб запевнитись, що вигляд наших дру­зів не відволікає нас від Великої праці. Тепер можемо поговорити про що завгодно. Ой ні, не можемо, спершу я повинна оглянути вашу вчорашню таблицю.

Я виніс її, і ми сіли разом за стіл. Звісно, там був лише один хрестик. Вона зробилася дуже серйозною.

— Це вкрай неприйнятно, брате, — сказала во­на. — Ви не заповнили другу графу.

Пізніше я дізнався, що це було частиною системи абатства вдавати велику строгість через будь-яке порушення правил, а тоді показати за допомогою якогось приємного зауваження, що ви не сердитесь. Метою цього було закарбувати у твоїй голові, що провина є справді серйозною, так щоб удаваний прочухан мав дієвість непідробного звинувачення.

Не знаючи цього, я був здивований, коли вона продовжила:

— Усе гаразд, Кокі, ми знаємо, що ти новачок.

Однак її палець невблаганно вказував на другу графу. Вона була підписана: «Причина вживання дози».

Ну, Діоніс показав мені шлях, як вийти з положення, тож я зухвало розвернувся і сказав:

— Досить різних Тому, хай йому чорт, собаці!

Ефект був чудовим. Ми дуетом почали сміятися низьким музичним сміхом, який, як мені здалося, витончено гармоніював з красою квітневого ранку.

— Диявол може цитувати Святе Письмо, — відрізала вона, — оця історія з «Тому» стосується зовсім іншого. Річ у тім (вона стала дуже серйозною), що ми хочемо, щоб ви розуміли, що відбувається у вашій власній голові. Ми усі робимо стільки дурниць, через якісь безглузді мотиви або й взагалі без причини. «Прости їм, Господи, бо не знають, що діють» підходить до дев’яти десятих усіх наших активностей. Нам вдалося так багато зробити у цьому абатстві тому, що ми навчилися спостерігати за своїм розумом і не дозволяти собі марнувати навіть мить на те, що нічого не варте, чи перескакувати з одного заняття на інше і в результаті нічого не закінчити. У випадку цього вашого експерименту дуже важливо навчитися опанувати цей такий сильний наркотик, що навряд чи один з десяти тисяч має найменший шанс із нього вилізти, оскільки, як я боюся, ви дізнаєтесь, тобто, я сподіваюся, ви зовсім скоро дізнаєтесь, ваш мозок набув певних патологічних схильностей. Ви можете думати зовсім викривлено. Великий лев уже розповів мені, як ви дійшли до стадії, коли приймали одну дозу, щоб заснути, і ще одну, щоб прокинутись, і коли ви намагалися приховати, скільки ви вживаєте, від людини, з якою вживаєте відкрито. Ще одна проблема в тому, що нестача завжди порушує психічну рівновагу. Людині, якій бракує їжі чи грошей, у голову приходять дуже дивні думки, і вона робить речі, що не обов’язково пов’язані з її потребою, якою б нав’язливою вона не була, і які зовсім не притаманні її вдачі.

Я взяв олівець й одразу написав у другій графі навпроти хрестика: «Щоб краще засвоїти роз’яс­ню­вальну лекцію сестри Афіни».

Вона весело розсміялася.

— Бачите, це знову історія про Адама і Єву! Ви намагаєтесь перекласти провину на мене. До речі, я бачу, що ваше тіло нервує. Якщо ви не хочете вжити героїну, а ви точно не хочете, бо інакше ви б не довели себе до такого тремтіння, вам краще взяти білу таблетку. Ви від неї не заснете, оскільки поспали вночі, і цій нещасній штучці не залиша­ється нічого іншого, як взятися за ваше сонячне сплетіння і пригладити ваші нашорошені, як у ко­та, нерви.