Выбрать главу

Стосовно Діоніса методика була зовсім іншою. Він не мав ані інтелектуальної сили старшого хлопця, ані його розважливості й піднімався з якимсь бурхливим геніальним чуттям.

Нагорі козляча стежка різко повертала праворуч до пролому в стіні, через який без особливих зусиль можна було проповзти по-одному. Тут ми і зустрілись зі скелелазами.

— Завтра, — сказав Гермес з виглядом досвідченого провідника, — я візьму вас на вершину Великої Ущелини.

Діоніс похитав своєю голівкою.

— Не знаю, ци він змозе плолізти клізь ділку, — нарікав він.

Цар Лам відв’язав мотузку й обмотав її навколо коліна. Ми важко чалапали твердим кам’янистим ґрунтом до вершини. Спостерігати, як діти видиралися з одного валуна на інший, водночас підбадьорювало й засмучувало.

Нарешті ми дісталися вершини. Двоє побрати­мів, що несли у рюкзаках провізію, вже почали розкладати її на пласкій ділянці, зарослій травою.

Розділ 6. Істинна воля

Ми з Лу були дуже виснажені підйомом, а цар Лам нагадав, що це і є формулою абатства Телеми на Телепилі — кожному необхідно дістатися вершини, крок за кроком, завдяки власним зусиллям. Про те, щоб з чужою допомогою піднятися в повітря і з усією імовірністю з глухим ударом впасти на землю, не було й мови.

Під час сходження ми постійно задихалися, хоч це тривало лише три чверті години, і, безперечно, ми б не змогли дістатися вершини без прикладання до героїну.

Втім, увесь час ми дивувалися поведінці хлопців — їхній незалежності, безстрашшю й інстинктивному вмінню економити свої сили. Ми й поняття не мали, що в такому віці діти можуть фізично демонструвати такі успіхи, ще й явно без особливих зусиль.

А що стосується їхньої моральної стійкості, вона була поза межами нашого розуміння. Я сказав щось про це, і цар Лам відразу різко відповів, що саме моральна стійкість уможливила такі фізичні здобутки.

— У вашому експерименті ви на власному досвіді переконаєтесь у цьому. Якщо перервати вашу теперішню практику, користі буде небагато. Коли ви рішуче взялися, потрібно витерпіти до кінця, а кінець не наступить, поки ви самі не скажете «так» або «ні», незважаючи на фізичний стан.

Утім, при тому всьому ми з Лу відчували піднесення від фізичного тріумфу перемоги над скелею, яким би дріб’язковим він не був; і наш стан на вершині чимось нагадував відчуття польоту. Була така ж віді­рва­ність від буденних справ цього світу, таке ж сприйняття звичайного життя з далекої перспективи; червонувато-коричневі дахи будинків, клаптики обробленої землі, віддалені горби з їхньою казковою недосяжні­стю, рівненька поверхня моря, похила лінія берега; усі ці речі були численними свідками однієї великої істини — лише після болісного сходження до місця, куди ще не втрутилася людина, ти можеш дістати тверду точку зору, щоб подивитися на Всесвіт як слід.

Ми одразу провели моральну аналогію з нашим фізичним станом і застосували її до нашої безпосередньої проблеми. Все ж, незважаючи на те, що сказав Лам, ми обоє були одержимі ідеєю припинити вживання героїну.

Наступні кілька днів минули у наполегливих спробах зменшити кількість доз, і саме тоді ми почали виявляти тваринну підступність нашого тіла. Що б ми не робили, завжди, у будь-яку хвилину, була причина, категорична причина прийняти дозу.

Мозок теж почав з нами жартувати. Ми помітили, що сперечаємось, якою була доза. Ми почали приймати рідше, і вони стали більшими. Невдовзі ми дійшли до такого рівня, що те, що, на нашу думку, було справедливою дозою, було важко винюхати однією понюшкою. Але гірше за все одного дня, ко­ли я тяжко боровся зі спокусою віддатися наркотику, мені раптово спало на думку, що проміжки між дозами, якими б тривалими вони не були, розглядалися лише у цьому світлі. Іншими словами, це була негативна штука.

Життя складалося з уживання героїну. Інтервали між дозами до уваги не бралися. Це було схоже на ставлення нормальної людини до сну.

Раптом до мене дійшло, що цей болісний процес, коли ти поступово вчишся утримуватися, не був лікуванням узагалі, в жодному прямому значенні цього слова.

Безіл мав цілковиту рацію. Мені слід повністю змінитися і подивится на життя в позитивному пла­ні. Ось що він має на увазі своїм «Чини, як во­лієш». Я зацікавився, а що є моєю істинною волею? Чи існує вона взагалі? Мої математичні розрахунки говорять, що має існувати. Скільки б різних сил тут не діяло, ти завжди можеш знайти, до чого приводить кожна з них.