А тоді він почав верещати, побіг з будинку до озера й пірнув у нього. Проплив кілька метрів, виліз із води і, не поспішаючи, пішов до будинку.
Я знайшла у шухляді для білизни кілька рушників. Я боялася, щоб він не застудився, і добре повитирала йому все тіло. Здається, він нічого не пам’ятає. Він цілком мило і нормально поводився, лише був трішки наляканий.
Ніяк не можу зрозуміти, що з ним таке. Він поводиться так, ніби дізнався про якусь жахливу таємницю і її слід від мене приховувати. Здається, він постійно боїться, що за ним шпигують або підслуховують.
Сьогодні вночі я ходила до магічної кімнати. Пітер сидів у кріслі старого і робив якісь нотатки. Спершу я цього не зрозуміла. Я пішла нагору, а він залишався спати внизу! А тоді, звичайно, уся таємниця прояснилася.
Поки він спить, з нього виходить астральний двійник і займається магією. Я знала, що турбувати чийогось астрального двійника дуже небезпечно, так що я навшпиньках вийшла з кімнати; втім, двійник безшумно послідував за мною. Щоразу, коли я оберталася і дивилася через плече, він був позаду мене, хоча й дуже спритно ховався за ріг чи за двері...
Пітер останнім часом дуже зайнятий. Він пише на бланках телеграми, а потім роздирає їх; тоді йому здається, що це небезпечно, він збирає подерті шматки і спалює їх. Я спитала його про це: він нічого не сказав і дуже розсердився.
Здається, я розумію, в чому справа. Я знайшла клаптик паперу, який він забув знищити, — лист до Воєнного міністерства, який попереджав про німецьку змову, і в ньому йшлося про деякі речі, що відбувалися тут, у нас. Я ледве змогла його прочитати — почерк зовсім неможливо розібрати.
Він багато говорить сам до себе. Я дещо підслухала. На його думку, у Воєнному міністерстві сидить німецький шпигун, тому він боїться довіряти пошті і телеграфу.
Він постійно повторює: «Я не знаю, що робити». Тоді починає бурмотіти про змову проти себе.
Я впевнена, що могла б допомогти, якби він міг мені довіряти. Цікаво, може це все — маячня в його голові. У нього з’являються доволі кумедні ідеї.
З одного боку, він вдає ніби бачить духовних наставників, що неможливо, оскільки він недостатньо чистий. Крім того, речі, які за його словами він бачить, усі жахливі й огидні.
Втім, тепер він узагалі перестав говорити. Він починає щось мені казати й одразу себе зупиняє...
Сьогодні дуже темна ніч. Йде дощ. Пітер пішов до озера зі своєю рушницею.
Я витягла щоденник з потаємного місця, де його ховаю. Я страшенно налякана.
За обідом у мене не було апетиту, Пітер теж не хотів їсти. Він накинувся на мене з істеричними звинуваченнями, нагадав про нашу любов і сказав, що не може повірити, що все виявилося лиш обманом і прикиданням. Навіщо я задумала змову, щоб довести його до смерті? Він не їсть, бо підозрює, що їжу отруєно; а коли він побачив, що я теж не їм, це переконало його, що я затіяла проти нього змову.
Я намагалася йому сказати, що це все нісенітниця. Я сказала йому, що нічого проти нього не замислювала. Він все одно не заспокоївся. Мені довелося розкрити йому свою велику таємницю: я — жінка, зодягнена в сонце, з Апокаліпсису, і йому потрібно мене захищати.
Я довела йому, що це єдине можливе пояснення. А причина, чому він не може жити зі мною, як мій чоловік, як сказав мені мій янгол, у тому, що я маю привести на світ Месію.
Ми почали гаряче сперечатися. Не пам’ятаю, що сталося; але, як завжди, суперечка переросла у сварку.
Ти мусиш сконцентруватися на духовному житті, та найменше втручання у відчуття, навіть якщо це вітер між деревами, страшенно дратує. «Сатана — князь, що панує в повітрі», — каже Біблія, тож він посилає ці звуки, щоб турбувати мій розум.
Як я можу народити Месію, якщо я не на сьомому небі і несвідома матеріальних речей?
Світ, плоть, Диявол. Один у трьох і троє в одному. Цю злу трійцю потрібно знищити. Вона знає про це і тому намагається перешкоджати мені чи то за допомогою Пітера, чи болю у тілі, чи посилаючи видіння і звуки природи.
Природа несе прокляття через секс, і таким чином цей світ перебуває у владі Лукавого. Однак мене обрали, щоб спокутувати його, Святий Дух захищає мене і надсилає янголів для охорони. Ось як ми позбулися слуг.
Пітер несподівано напав на мене. Він кинув мене на землю, став коліном на груди і почав душити. Втім, янгол вразив його і різко зупинив, усі його м’язи обм’якли, і він скотився на бік.