Ми замовили прекрасну вечерю, але, звичайно, нічого не їли. Це глумливе видовище, коли всі ці дорогі страви одна за одною подають, а потім прибирають непочатими, спочатку дратувало, а потім почало веселити. Я туманно пригадав щось із історії про ритуальні частування на похороні. «Відійти на захід» у таких умовах виглядало особливо доречним.
Так, ми брали участь у якійсь дивній церемонії, подібній до тих, якими захоплювалися давні єгиптяни. Мені навіть прийшла думка, що ми вже померли й це наше глузливе приймання в Аїда, де подають страви, до яких не можна доторкнутись. Та все ж між нами і невідомим залишався акт випивання маленької пляшечки, що була у кишені мого плаща.
Відтоді як ми вжили героїн, минуло майже півтори години, й огидні випари абстиненції вже почали нас душити. Ми прийняли стільки, скільки організм фізично може витримати. Нам не хотілося більше. І від цього не було б жодної користі. Однак природа вже почала процес нейтралізації отрути.
Морфій і героїн усередині організму окислюються, і в результаті утворюється отрута. Якраз завдяки їй, а не наркотикам виникають жахливі наслідки. Таким чином, тіло починає видаляти ці продукти через секрецію; тому починає текти з носа, з’являється смердюче потовиділення, з’являється запах і присмак, який навіть неприємним важко назвати, він просто бридезний, у справжньому значенні цього слова: такий, що є нестерпним для людини. Настільки огидний, що його неможливо витерпіти. Комусь може бути легше, коли почистити зуби або піти у турецьку лазню, але сил для подібних речей бракує.
Та якщо вжити свіжу дозу наркотику, він тимчасово призупиняє намагання природи вивести його з організму. Ось звідки береться таке згубне зачароване коло; втім, попередні симптоми абстиненції є лише смородом від подиху дракона, що готовий тебе роздерти.
Якщо ви налаштуєте себе витерпіти ці огидні симптоми, демон зовсім скоро перейде до більш серйозних заходів.
Лу у своєму щоденнику більш-менш описала, що це таке. Але ти не можеш передати й натяку, на що це схоже, навіть з допомогою поета. Наприклад, питання холоду. Читач одразу уявляє низьку температуру, яка є взимку. Якщо ви хоч трохи подорожували й маєте добру фантазію, то уявляєте, як морозить під час гарячки. Та одне з другим і близько не відображає природу холоду, що виникає від абстиненції.
Наш поет, ким би він не був (у журналі не вказано його ім’я), безперечно, просунувся у доведенні правди до свого читача далеко, тобто за умови, що читач уже знайомий з нею. Не можу навіть уявити, чи може це вразити того, хто не переживав подібного. Оскільки він передає свою думку, так би мовити, між рядками. Дуже цікавий підхід.
Як можна описати людині, скажімо, любовну пригоду, якщо вона ніколи цього не переживала і навіть не уявляє, що це таке? Такий підхід може лише розбудити у читача враження від власного переживання, які б інакше спали. І далі він буде пояснювати собі сказане чи написане мовою свого власного досвіду.
Якось Лам сказав, що він утомився обговорювати з людьми результати своїх досліджень. Їм не можна довірити прочитати навіть односкладові слова, незважаючи на почесні наукові звання, отримані в Оксфорді. Наприклад, він пише комусь: «Чини, як волієш» і отримує у відповідь напад з критикою за нібито заклик «Чини, що хочеш».
Кожна людина трактує сказане мовою свого власного досвіду. Якщо ви скажете щось, що не торкає ідентичної області в голові іншої людини, вона або зрозуміє вас неправильно, або не зрозуміє взагалі.
Тому я дуже пригнічений цим зобов’язанням, за яким цар Лам посадив мене писати розділ, присвячений загальновизнаній меті — навчити світ методики подолання наркотичної жадоби.
Він чесно визнає, що є людиною зовсім ненормальною, і з цієї самої причини, на його думку, абсолютно марно робити це йому самому. У цій справі він не довіряє навіть мені на підставі того, що я і мої думки перебувають під сильним впливом з його боку.
— Навіть такій посередності, як ви, сер Пітер, — сказав він одного дня, — такому тупому, в моїй близькій присутності не можна довіряти. Ваш мозок підсвідомо вбирає високо заряджені частинки моєї атмосфери. І перш ніж ви зрозумієте, де перебуваєте, замість того щоб виразити себе — своє жалюгідне «я», — ви будете повторювати мудрі речі, що час від часу злітають з моїх витончених уст, знецінюючи їх вагу і значення.
Були часи, коли б я дуже образився на подібне зауваження. Та якщо я не роблю цього зараз, це не через те, що я втратив мужність, не через те, що відчуваю неабияку вдячність перед людиною, яка витягла мене з халепи. Причина в тому, що я зрозумів, що він має на увазі, коли говорить такі речі. Він повністю знищив у собі уявлення про себе. Він не ставить собі за заслугу дивовижні здібності й навіть поборов у собі бажання картати себе за свої слабкості. Й тому він говорить про найсерйозніші речі мовою іронії та абсурду. І коли він говорить у серйозному тоні, його мова лише підкреслює дивовижне почуття гумору, яке, за його словами, рятує від жахіття і безладу, до якого докотилося людство. Точно як Римська імперія почала розпадатися тоді, коли стала універсальною, коли стала такою величезною, що мозок окремої людини вже не міг збагнути поставлених нею проблем, так і сьогодні поширення вульгарної освіти й розвиток транспортних засобів пішли далі можливостей найкращих умів. Збільшення кількості знань підштовхує мислителя до вужчої спеціалізації, і в результаті не залишається нікого, хто б був здатен мати справу з цивілізацією в цілому.