Мені страшенно захотілося відчути на собі той витончений спокій, що наповнював цю просту оселю. З якоїсь причини я відчув природну неохоту вжити запропоновану мені дозу героїну. Здавалося, що це не відповідає духові навколишнього середовища. Я прийняв наркотик і насолодився ним; однак дія була суто механічною, а ефект якимсь незрозумілим чином був незадовільним.
Ми доїхали до міста й влаштували вечерю у моїй новій квартирі, де можна користатися послугами дуже доброго ресторану.
Я зауважив, що упродовж дня п’ятнадцять разів нюхав героїн. Лу зробила це лише одинадцять разів. Реакція у моїй голові була такою: якщо вона може одинадцять, я б напевне теж зміг? Хоча мені бракувало логіки, щоб довести свою думку іншим людям, мільйонам інших людей, які не зробили жодної понюшки взагалі і, здається, чудово почуваються!
Ми обоє добряче втомилися. Як тільки Лам і Лала встали з-за столу, я нюхнув наостанок.
— Для чого ви це зробили? — спитав Лам. — Цікаво знати, якщо ви не проти.
— Ну, мабуть, щоб заснути!
— Але сьогодні зранку ви казали мені, що вжили його, щоб прокинутись! — різко відповів він.
Це було правдою, і це мене дратувало; особливо коли Лу, замість співчуття, видала оцей свій дурнуватий смішок. Мабуть, вона й справді отримувала якесь збочене задоволення від мого безглуздо заскоченого вигляду.
Втім, Лам поставився до цього питання дуже серйозно.
— Що ж, — сказав він, — це безперечно речовина з надзвичайними можливостями, якщо від неї за бажанням можна отримувати зовсім протилежну дію.
В його голосі прозвучав сарказм. Тоді він не сказав мені того, що сказав значно пізніше, що очевидно суперечливі якості, які я приписував героїну, насправді мали місце, що експерт може використовувати його для отримання різних ефектів, і деякі з них на перший погляд здаються взаємовиключними.
— Ну, подивіться, сер Пітер, — продовжував Лам, — ви не можете вживати його і для того, й для цього. Вам слід визначитися, з якою метою ви приймаєте дозу.
Я відповів, ніби жаліючись, що ми вже давно помітили, що не можемо без нього заснути. Це нам Мейбл Блек так сказала.
— І результатом цієї помилкової думки, — відповів Лам, — є те, що вона мертва. Гадаю, її дурнувате зауваження повпливало на вас. Ви самі мені казали, що насамперед приємність полягає у тому, що ви можете цілу ніч лежати без сну в свого роду підвішеному стані захоплення, милуючись дивовижним потоком фантазій, що наповнюють ваш мозок.
Мені довелося визнати правдивість його слів.
— Героїн, — пояснював він, — це модифікація морфію, а морфій — це найактивніша з діючих частинок опіуму. Ви точно маєте пам’ятати, що Вілкі Коллінз каже у «Місячному камені» про опіум і його препарати: спочатку вони стимулюють, а потім заспокоюють. Героїн у цьому плані набагато дієвіший за опіум; і, як мені здається, розумно було б добряче прикластися до нього зранку і протриматися на цьому цілий день, але зовсім залишити його в спокої за кілька годин до того, як іти до ліжка, так щоб його заспокійлива дія тихенько приспала вас у потрібний час. Я знаю, що можна заперечити мою думку. Зловживання наркотиком зробило вас нервовим і роздратованим. Причина, що ви потребуєте героїну ввечері, в тому, щоб приглушити цей стан. Коли ви вживаєте його зранку після нічного відпочинку, ви даєте його більш менш здоровій людині, що поспала і відновила свої сили; він може стимулювати, оскільки сон дав новий запас сил, на яких він може працювати. А коли ви вживаєте його ввечері, ви даєте його хворій людині, і це зовсім інша справа. Втім, увечері потрібно замінити його на оці таблетки, випити води і смачного теплого віскі або рому, й тоді ви навіть не помітите, як заснете. Тоді зранку ви прокинетесь значно свіжішим, ніж зазвичай, і героїнові буде більше за що вчепитись. В результаті ви помітите, що досить невелика кількість діє так само, як велика кількість минулого тижня, і навіть сильніше.
Це все здалося мені доволі розумним. Ми скористалися його порадою, але позасинали не одразу. Мої думки надто швидко мінялися, перескакували з одного на інше без логічної послідовності. Здається, між двома групами думок я провалювався у стан безсвідомості; але врешті роздратованість вщухла, і до самого ранку я про неї не чув.
Ми прокинулись дуже пізно, повністю виснажені. Але, як передбачив Лам, героїн подіяв миттєво: перші дві дози оживили нас, а третя допомогла вилізти з ліжка та прийняти ванну, вперше — мені аж соромно сказати — за який час.