Теббі тільки й бачила квіти, що на облямівці чайної чашки, яку вона знайшла разом зі своєю бабусею.
Заняття в школі починаються за кілька тижнів, а Теббі бліда і не засмагла, бо весь час простирчала в приміщенні.
Місті витворює пензлем іще одну мазанину на ще одному аркуші паперу перед собою, і каже:
— Теббі, люба!
А Теббі сидить, натираючи червоним фломастером гіпсову пов’язку. Смола та тканина такі товсті, що Місті не відчуває нічого.
Блуза, в яку вдягнена Місті, — це одна зі старих Пітерових робочих сорочок, до чиєї нагрудної кишені прикріплена іржава застібка з фальшивими рубінами. Фальшивими рубінами та скляними брильянтами. Теббі принесла із собою коробку нарядних прикрас: усі ті дешеві брошки, браслети та одинарні сережки, які Пітер подарував Місті, коли вони вчилися в мистецькому коледжі.
Які ти подарував своїй дружині.
Місті носить твою сорочку, вона каже Теббі:
— Чому б тобі не піти і не погасати на вулиці кілька годин?
Теббі міняє червоний фломастер на жовтий і відказує:
— Бабця Вілмот сказала, щоб я нікуди не ходила. — Розмальовуючи гіпсову ногу, вона додає: — Вона сказала мені бути з тобою доти, поки ти не ляжеш спати.
Цього ранку брунатне спортивне авто Ангела Дела-порте під'їхало на гравійну автостоянку готелю. Ангел, у широкому солом’яному брилі, вийшов з авто і піднявся на ґанок. Місті чекала, що прийде реєстраторка Полет і скаже, що до неї прийшов гість, але ні. Через півгодини з парадного входу з’явився Ангел Делапорте і спустився східцями з ґанку. Притримуючи однією рукою свій бриль, він задрав голову і став уважно вдивлятися у вікна готелю, в мішанину об’яв та логотипів. Корпоративне графіті. Конвенція заявок на безсмертя. А потім Ангел надів свої сонцезахисні окуляри, прослизнув у свою спортивну тачку і поїхав геть.
А перед нею — іще одна мазанина. Перспектива повністю хибна.
— Бабуся сказала мені, щоб я сприяла твоєму натхненню, — озивається Теббі.
Замість навчати малювати, Місті краще б навчила свою дитину якогось фаху: бухгалтера, економіста чи телевізійного майстра. Якийсь приземлений спосіб заробляти гроші та оплачувати рахунки.
Через деякий час після того, як поїхав Ангел Делапорте, приїхав детектив Стілтон у службовій машині простого бежевого кольору, яка належала окружній поліції. Він увійшов до готелю, а потім повернувся через кілька хвилин до свого авто. Він постояв на автостоянці, прикрившись долонею від сонця, пильно вдивляючись у готель від вікна до вікна, але так її й не побачив. Потім він поїхав геть.
Перед нею на аркуші — мазанина, кольори мінливі та змазані. Дерева схожі на ретрансляційні вишки. Океан можна прийняти за вулканічну лаву, або ж шоколадний пудинг, чи просто змарновані гуаші на суму шість баксів. Місті зриває аркуш і жмакає його в кульку. Її руки майже чорні від того, що вона увесь день робила жмути зі своїх невдалих малюнків. Її голова болить. Місті заплющує очі, притискує руку до лоба і відчуває її липкий дотик.
Місті кидає зіжмаканий малюнок на підлогу.
А Теббі каже:
— Мамо?
Місті розплющує очі.
Різнокольорові пташки та квіти Теббі — по всій довжині її гіпсової ноги. Блакитні пташки та червоні вільшанки, червоні троянди.
Коли Полет привозить їй обід на спеціальному візку для обслуговування кімнат, Місті цікавиться, чи не намагався хто-небудь додзвонитися до неї зі столика реєстраторки. Полет струшує матерчату серветку і засовує її під комірець блакитної робочої сорочки. І відповідає:
— Вибачте, але ніхто. — Потім знімає зігріваючу кришку з тарілки з рибою і цікавиться: — А чому ви питаєте?
І Місті відповідає:
— Та так, просто.
Тепер, сидячи собі отут із Теббі, з квітами та пташками, намальованими фломастером на її нозі, Місті розуміє, що з неї ніколи не вийде художниці. Той малюнок, що вона його продала Ангелу, то було короткочасне осяяння.
Випадковість. Замість плакати, Місті видавлює із себе кілька крапель сечі в пластиковий мішечок.
А Теббі каже:
— Мамо, заплющ очі. Малюй із заплющеними очима, так, як ти це зробила на пікніку на мій день народження.
Як робила вона тоді, коли була маленькою Місті-Мері Кляйнман. Яка заплющувала очі, щоб не бачити зачовганого килима в автопричепі.
Теббі прихиляється і шепоче: