Я не могла просто так узяти і кинути той баклажан. Хоч я ніколи й не цілувалася по-французьки, але я отримала любовного листа, якого написав хлопець.
Як класно, що на світі є хтось, кому я подобаюся. Можливо, це додасть мені сил, а вони мені ой як знадобляться, коли я даватиму інтерв’ю Беверлі Белрів. Але це не має значення. Може, я і двох слів докупи не стулю, коли телевізійна камера націлиться на мене, але принаймні я здатна кинути з вікна баклажан.
Лілі була в шоці. Я ще ніколи не приймала такий виклик.
І я не можу пояснити, чому цього разу прийняла. Може, просто намагалася відповідати своїй новій репутації «недалекої дівчини».
Але, швидше за все, я просто боялася того, що Лілі накаже мені зробити, якщо я відмовлюся. Якось вона змусила мене голяка пробігти туди й назад коридором.
І не тим коридором, який у квартирі в Московіців, а спільним коридором на кілька квартир.
Отож і тепер, хоч як мені не хотілося, але я мусила-таки прокрастися на кухню повз докторів Московіців. Вони сиділи у вітальні в спортивних костюмах, а навколо них були стоси розумних медичних журналів. Але тато Лілі читав журнал «Спорте Ілюстрейтид», а мама Лілі — «Космо».
Я знайшла баклажан у коробці для овочів і сховала його під сорочкою — про всяк випадок. Якби доктори Московіци побачили, як я прокрадаюся до спальні їхньої доньки з баклажаном у руках, то почали б ставити зайві запитання.
Потім (коли Лілі серйозним голосом оголосила в мікрофон, що «зараз Мія Термополіс помститься за всіх хороших дівчат на Землі», а Шаміка знімала) я відчинила вікно, впевнилася, що під будинком немає ніяких невинних перехожих, і…
— Бомбу випущено, — сказала я, як говорять у фільмах.
Було досить прикольно спостерігати, як здоровенний фіолетовий баклажан — завбільшки як футбольний м’яч — стрімко падає і перекидається у повітрі. На П’ятій авеню, де живуть Московіци, багато ліхтарів, і хоч була ніч, ми все чудово бачили. Він падав і падав, пролітаючи повз вікна психоаналітиків та інвестиційних банкірів (тільки такі люди можуть собі дозволити мати квартиру в будинку Лілі), доки нарешті…
БА-БАХ!
Баклажан розбився об тротуар.
Але він не просто розбився, та й все. Він вибухнув й розлетівся на тисячі шматочків. В основному перепало міському автобусу, який на своє лихо в ту мить проїздив повз це місце, але й чимало поприставало до «Ягуара», що стояв без діла неподалік.
Я саме визирала у вікно та милувалася баклажанною кашею на вулиці й тротуарі, коли передні двері цього «Ягуара» відчинилися, і з-за керма виліз чоловік. Одночасно з-під навісу над вхідними дверима вийшов консьєрж будинку Лілі й подивився вгору…
А далі я вже нічого не бачила, бо раптом хтось вхопив мене за стан і рвонув на себе так, що із ніг збив.
— Пригніться! — просичав Майкл, поваливши мене на паркетну підлогу.
Всі пригнулися. Тобто Лілі, Майкл, Шаміка, Лінг Су та Тіна пригнулися. А я вже була на підлозі.
Звідки взявся Майкл? Я навіть не знала, що він удома — я про це питала, повірте мені, на той випадок, якщо мене знову змусять бігати по коридору голяка. Ніколи не знаєш, що їм спаде на думку. Але Лілі запевняла, що він у Колумбійському університеті на лекції з квазару і ще не скоро прийде додому.
— Дівчата, ви що, зовсім подуріли? — ошелешено спитав Майкл. — Так же можна когось убити! До того ж хіба ви не знаєте, що кидати щось із вікна в Нью-Йорку — протизаконно?
— Та ну, Майкле, — з відразою сказала Лілі. — Ти як маленький. Це ж лише овоч.
— Я цілком серйозно, — розізлився Майкл. — Якщо хтось щойно бачив, як Мія це робила, її можуть заарештувати.
— А от і не можуть, — заперечила Лілі. — Вона неповнолітня.
— Її можуть віддати під суд у справах неповнолітніх. Тобі краще не показувати цей епізод у шоу, — сказав Майкл.
Ти ба, Майкл захищає мою честь! Або принаймні намагається зробити так, щоб я не потрапила до суду в справах неповнолітніх. Це так мило.
Лілі така:
— Ні. Я покажу цей епізод.
— Тоді краще вирізати ті частини, де видно Міїне обличчя.
Лілі випнула підборіддя:
— Нізащо.
— Лілі, всім відомо, хто така Мія. Якщо ти покажеш у програмі цей епізод, то скоро це буде в усіх новинах. Скажуть, що принцесу Женовії спіймано на тому, як вона кидається снарядами з вікна висотного будинку, де живе її подруга. Лише подумай, що почнеться.
Майкл неохоче, я це помітила, відпустив мій стан.
— Лілі, Майкл правий, — сказала Тіна Хакім Баба. — Давай це виріжемо. З Мії досить тієї публічності, яка вже є.
А Тіна ще навіть не знала про моє інтерв’ю для «Двадцять чотири години сім днів на тиждень».