Тим часом крапка на обрії досить швидко виростала в пароплав. Рудий пірат помітив над ним струмок диму. Анч наказав Маркові повернути шхуну, щоб обійти пароплав. Юнга ніби недочув і продовжував тримати шхуну на попередньому курсі. Шпигун хотів був повторити наказ, але його перебив пірат.
— Слухайте, агент, — сказав він, розглядаючи пароплав у бінокль. — Мені ввижаються три щогли. Труба між гротом і бізанню. Бізань вище за фок... Значить, це «Кайман».
Анч підніс бінокль до очей. За хвилину опустив його. Очі в нього блищали. Він казав:
— Ви не помиляєтесь.
Тоді повернувся до Марка, щоб дати наказ тримати курс на пароплав, але нічого не сказав, бо юнга і сам тримав шхуну на попередньому курсі і вона наближалася до пароплава. Але загарбники, побоюючись, щоб «Кайман» не пішов геть, вирішили підняти сигнали тривоги та повідомити, хто вони. Рудий пірат негайно взявся до цього діла.
В цей час знову почулося гудіння літака. Тепер він ішов з іншого боку, тримаючи курс між шхуною і пароплавом. Поява другого літака посилила загальне хвилювання на шхуні. Скоро, проте, з’ясувалось, що летів той самий «Розвідувач риби». Тепер він кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися. Куди зникав літак, чому він повернувся? Якщо стежить за шхуною, то які цьому причини і чим це загрожує? Але найбільше вони боялися одного, як би літак не налякав «Каймана» і той не пішов геть. Та пароплав, очевидно, не збирався залишати свого місця, незважаючи ні на літак, ні на шхуну.
Рудий закінчив свої готування і підніс на уламку щогли знаки, які міг розібрати лише «Кайман». Літак, здається, зацікавився тими знаками і спустився дуже низько над шхуною, все ж тримаючись на безпечній від револьверних пострілів висоті. Загарбники догадалися, що льотчики бояться обстрілу, а самі зброї не мають. Розуміючи, що тепер уже нічого критися, пірати повитягали револьвери.
Обидва полонені, хоч і не бачили один одного, але пройнялися єдиною думкою — не допустити шхуну до пароплава. «Розвідувач риби», з’явившись знову, підбадьорив їх, вони вірили у вигадливість і енергію Бариля та Петимка. Марко зрозумів свою помилку і лише повернув стерно, як мотор змовк. Левко виключив його й підняв руки вгору до літака. Анч підскочив до моториста й кілька разів сильно вдарив рукояткою револьвера по голові. Левко упав на мотор, прикриваючи його собою. На голові в нього проступала кров. В цю мить літак, мов яструб, налетів на шхуну. Лижі пройшли за один метр над обламаною щоглою. Анчові здавалося, що літак падає йому на голову. Він облишив Левка й одхилився вбік. Рудий пірат хоча стривожився тим нападом, але водночас помітив у бінокль, що з «Каймана» подають сигнал. Він скочив на ніс і почав семафорити, викликаючи пароплав на допомогу. У відповідь на це «Кайман» негайно пішов до шхуни, що стояла тепер на одному місці. Одночасно далеко-далеко на обрії з’явилася ще одна ледве помітна цяточка.
XI. ІСПИТ
Цей хвилюючий момент учасники тих подій спостерігали з чотирьох різних пунктів. Першим була палуба есмінця «Буревісник», другим — палуба «Каймана», третім — літак «Розвідувач риби» і четвертим, до якого було приковано увагу всіх попередніх, — шхуна «Колумб». Спробуємо протягом десяти хвилин одвідати всі ці пункти і постояти спостерігачами на кожному з них.
Мирно світило ранішнє сонце, коли з «Буревісника» помітили літак і шхуну, а за півхвилини й пароплав. Хоча все це здавалося в бінокль лише крапками, але командир «Буревісника» швидко зрозумів, що означає кожна з цих крапок. Штурман одержав наказ визначити віддаль між цими крапками і «Буревісником», а вахтовий начальник — приготувати про всяк випадок кулемети та стежити, чи «Кайман» не виявиться замаскованим торпедоносцем. Командуванню дивізіону полетіла радіограма.
«Виявив „Колумб“, захоплений піратами. Іде на зближення з підозрілим іноземним пароплавом „Кайман“. Літак Рибтресту „Розвідувач риби“ спостерігає в безпосередній близькості, йду повним ходом на зближення».
Штурман доповів, що віддаль від «Каймана» до «Колумба» в сім разів коротша, ніж віддаль від есмінця до шхуни.
— Спробуйте визначити швидкість ходу пароплава, — наказав командир.
Есмінець, шхуна і пароплав утворювали прямокутний трикутник, вершиною якого був есмінець, а гіпотенузою — лінія від нього до пароплава. В прямому куті на стику катетів стояла шхуна. Есмінець мав завдання або підійти до шхуни раніше, ніж це зробить пароплав, або перетяти шлях між шхуною та пароплавом. Це завдання Трофімов поставив перед собою, коли виявилось, що шхуна стоїть на місці без руху. Знаючи із слів Ясі, що на «Колумбі» є човен, він боявся, як би пірати, облишивши шхуну, не поспішили човном назустріч пароплаву.