Майстер Джордже Тцаронґ: Значить, для них нема надії? Чи можемо ми щось зробити, аби допомогти нашим друзям?
Вигнанець Навсон Гемнім: Прошу вибачити мене за втручання, пан-Тцаронґе, пан-Енеє, але треба пояснити нашим друзям, що коли прийде час Роям Вигнанців та їхніх союзників тамплієрів здійснити атаку на Пакс, нашим першим завданням буде звільнити численні лабіринтові світи, де нагромаджені німотні купи людей, і спробувати цих людей оживити.
Дорджі Памо (голосно): Оживити? Як це можна зробити? Хіба хтось може їх оживити?
Енея: Це можна зробити, якщо нанести удар просто по ТехноКорду.
Ломо Дондруб: А де шукати ТехноКорд, Енеє? Скажи мені, і я вирушу туди негайно, і зустрінуся в бою з усіма цими боягузливими Штінтами.
Енея: Справжнє місце перебування ТехноКорду — це найбільший секрет Штінтів з того часу, як його елементи покинули Стару Землю тисячу стандартних років тому, Ломо. Відтоді вони приховують своє фактичне, фізичне місцезнаходження... ця втаємниченість є їхнім найкращим захистом від господарів, які можуть захотіти розправитися зі своїми паразитами.
Полковник Федман Кассад: Виконавча директриса Міна Ґледстон була впевнена, що Корд перебуває в шпаринах середовища порталів телепортації... наче невидимі павуки у незримому павутинні. Саме тому вона санкціонувала смертебомбування мережі космічних порталів телепортації. Щоби вдарити по Корду. Вона помилялася? Телепорти знищили даремно?
Енея: Вона помилялася, Федмане. Фізично Корд не знаходився в середовищі порталів... адже вони належать тканині Поєднувальної Безодні. Але портали були зруйновано недарма. Це позбавило Корд середовища, у якому він міг паразитувати на людському розумі, а ще змусило замовкнути частину їхньої інфомегасфери.
Ломо Дондруб: Послухай, Енеє, але тобі відомо, де знаходиться Корд?
Енея: Гадаю, що так.
Ломо Дондруб: То скажи нам, щоби ми могли напасти на них, озброєні зубами, нігтями, кулями та плазмовою зброєю!
Енея: Зараз я цього не скажу, Ломо. Не скажу, поки не буду впевнена. Окрім того, на Корд немає сенсу нападати, використовуючи фізичну зброю, і проникнути до нього фізичні сутності не можуть.
Полковник Федман Кассад: То вони знову неприступні для наших атак? З ними не можна боротися?
Енея: Ні, вони не є неприступними, і з ними можна боротися. Якщо мені це суджено, я сама атакую фізичне втілення Корду. Хоча, правду кажучи, ця атака вже розпочалася, і розпочалася в такий спосіб, який, як я сподіваюся, стане очевидним пізніше. Але я можу пообіцяти вам, що нападу на Штінтів у їхньому лігві.
Полковник Федман Кассад: Пан-Енеє, дитино Брон Ламії, чи можу я поставити запитання, що стосується моєї власної долі й мого майбутнього?
Енея: Я спробую відповісти, полковнику, попри моє небажання обговорювати такі невизначені питання, як наше майбутнє.
Полковник Федман Кассад: Небажання чи ні, дитино, а я гадаю, що заслуговую на відповідь на це питання. Я теж читав ці кляті «Пісні». У них ідеться про те, начебто я пішов за примарою Монетою в майбутнє... і там бився з Ктирем, намагаючись не дати йому вбити решту пілігримів. Так і сталося... кілька місяців тому я опинився тут. Монета зникла, але повернулася, і повернулася молодшою, ніж була, і тепер називає себе Рахіль Вайнтрауб. Але «Пісні» ще кажуть, що я незабаром зійдуся в жахливій битві з легіонами Ктирів, помру і мене поховають у щойно побудованому Кришталевому Моноліті, одній із Гробниць часу на Гіперіоні, де моє тіло подорожуватиме назад у часі, а Монета мене супроводжуватиме. Як таке може бути, пан-Енеє? Чи, може, я потрапив не в той час? Або не в те місце?
Енея: Полковнику Кассад, друже і захиснику моєї матері та решти пілігримів, будьте впевнені, що все відбувається згідно з планом, хай який він буде. Дядько Мартін написав свої «Пісні», опираючись на одкровення, дароване йому. Він не знав усіх подробиць вашого життя... і мого також. Насправді йому було відкрито дуже мало з того, що він не бачив безпосередньо.
Можу сказати вам, полковнику Кассад: бій з Ктирем — реальність, хай хоч як метафорично подана. Одне з можливих майбуттів для вас полягає в тому, що ви загинете в битві з Ктирем... з багатьма схожими на Ктиря воїнами... і вас покладуть у Кришталевому Моноліті після похорону, як і слід ховати героя. Але якщо це навіть справдиться, до цього ще має минути багато років і відбутися багато інших битв. А цими днями, місяцями, роками і десятиріччями для вас є важливі завдання. Я запрошую вас приєднатися до мене на «Іґґдрасілі», коли вирушу на ньому за три дні... це й буде першим кроком до тих битв.
Полковник Федман Кассад (посміхаючись): Але ти ухилилася від відповіді, пан-Енеє. Чи можу я запитати: на твоєму Дереві Болю буде Ктир, коли воно вирушить за три стандартні дні?
Енея: Гадаю, він там буде, полковнику Кассад.
Полковник Федман Кассад: Ти не розповіла нам сьогодні, пан-Енеє, що таке цей Ктир... звідки він насправді приходить... яка його роль у тій грі, що триває вже сторіччя й триватиме у сторіччях наступних.
Енея: Це так, полковнику. Я нікому сьогодні тут про це не казала.
Полковник Федман Кассад: А ти колись комусь казала про це, дитино?
Енея: Ні.
Полковник Федман Кассад: Але ти знаєш, звідки взявся Ктир.
Енея: Так.
Полковник Федман Кассад: Розповіси нам, дитино Брон Ламії?
Енея: Я би воліла цього не робити, полковнику.
Полковник Федман Кассад: Але зробиш, якщо тебе запитають ще раз, чи не так? Принаймні даси відповідь на мої прямі запитання?
Енея (мовчки киває... я бачу сльози на її очах).
Полковник Федман Кассад: Ктир уперше з’являється в тому віддаленому майбутньому, у якому я насправді б’юся з ним, як кажуть «Пісні», чи не так, пан-Енеє? У тому майбутньому, в якому Корд виходить на своє останнє відчайдушне протистояння зі своїми ворогами?
Енея: Так.
Полковник Федман Кассад: І цей Ктир... є... буде... конструктом, так? Створеною річчю? Річчю, яку створив Корд?
Енея: Ви точно формулюєте.
Полковник Федман Кассад: Він буде дивовижною сумішшю технологічних досягнень Корду, енергії Поєднувальної Безодні й особистості реальної людини, переробленої в кібрида, чи не так, пан-Енеє?
Енея: Так, полковнику. Він поєднуватиме в собі все це і ще багато іншого.
Полковник Федман Кассад: І цей Ктир буде створений Кордом, але він стане слугою й аватаром інших... сил... сутностей. Це так?
Енея: Так.
Полковник Федман Кассад: А якщо казати по правді, Енеє, чи ти погодишся, що Ктир буде пішаком обох сторін... всіх сторін... у цій війні за душу людства... цій війні, що стрибає в часі, наче чотиривимірна шахова партія?
Енея: Так, полковнику... лише не пішаком. Конем, можливо.
Полковник Федман Кассад: Добре, хай буде кінь. І цей кібрид, пов’язаний із Поєднувальною Безоднею, створений за допомогою аРНК-мистецтва, ДНК-інженерії, досягнень нанотехніки, шаховий кінь чи рицар... князь... він базується на особистості одного воїна, чи не так? Можливо, свого супротивника в цій тисячолітній війні?