— Звісно, Ваше Превелебносте, — промуркотів кардинал Лурдусамі. — Адмірале Алдікакті, ми слухаємо вас, продовжуйте.
— За кілька годин після стрибка моїх п’яти Архангелів до системи Тау Кита, — продовжила Алдікакті, — і до того, як закінчився дводобовий цикл воскресіння, до простору навколо Тау Кита перемістився дрон. Його запустила матір-капітан Стоун...
— Капітан корабля Флоту Його Святості «Габриїл», — пояснив Лурдусамі.
— Абсолютно точно, Ваша Превелебносте. Дрон приніс шифроване повідомлення... код могла прочитати тільки я... в ньому йшлося, що факельники Вигнанців знищено, але «Рафаїл» вийшов із-під контролю, розпочав прискорення до несанкціонованої точки переміщення і не відповідає на накази матері-капітана Стоун зупинитися.
— ...іншими словами, — промурчав Лурдусамі, — на одному з кораблів Флоту Його Святості стався бунт.
— Схоже на те, Ваша Превелебносте. Хоча в цьому випадку бунт, найімовірніше, очолив капітан корабля.
— Отець-капітан де Сойя.
— Так, Ваша Превелебносте.
— А чи були спроби зв’язатися з агентом Священної Канцелярії на борту «Рафаїла»?
— Так, Ваша Превелебносте. Отець-капітан де Сойя відповів, що командер Ліблер зайнятий виконанням своїх службових обов’язків. Матір-капітан Стоун цьому не повірила.
— А як пояснив де Сойя зміну точки переміщення?
— Отець-капітан де Сойя відказав, буцімто я надіслала йому променевим каналом новий наказ, ще до того, як «Гедеон» перемістився з Люцифера, — відповіла адмірал Алдікакті.
— Чи мати-капітан Стоун повірила такому поясненню?
— Ні, Ваша Превелебносте. Матір-капітан Стоун пішла на зближення з «Рафаїлом» і вступила з ним у бій.
— І чим закінчився цей бій, адмірале?
Адлікакті затрималася з відповіддю хіба на один удар серця.
— Ваша Превелебносте... Ваша Святосте... оскільки матір-капітан Стоун поставила на повідомленні, яке надіслала дроном, гриф «тільки особисто адміралу», минула повна доба в системі Тау Кита — термін, упродовж якого тривало моє воскресіння — перш ніж я його прочитала і наказала негайно повертатися у систему Люцифер.
— Скільки кораблів повернулося, адмірале?
— Три, Ваша Превелебносте. Мій флагман, «Уриїл», з новою командою, та два Архангели, що чекали на нас у системі Тау Кита... «Міхель» та «Ізраїль». Я гадала, що прискорювати воскресіння екіпажів ескадри було надто ризиковано.
— Але самі ви пішли на цей ризик, адмірале, — зауважив Лурдусамі.
Алдікакті нічого не відповіла.
— Що сталося далі, адмірале?
— Ми негайно виконали стрибок до Люцифера, Ваша Превелебносте. Там ми пройшли цикл воскресіння за дванадцять годин. Багато воскресінь було невдалих. Я зібрала на «Уриїлі» членів екіпажів із трьох кораблів, усіх, кого вдалося воскресити, і їх вистачило на одну дієздатну команду. Я залишила два Архангели в режимі чекання та автоматичної оборони, а сама тим часом почала пошуки «Габриїла» та «Рафаїла». Знайти їх мені не вдалося. Але врешті-решт на околицях системи Люцифер, аж за тамтешнім жовтим сонцем, нам вдалося виявити дрон-маяк.
— ...залишений?.. — підштовхнув її Лурдусамі.
— ...залишений матір’ю-капітаном Стоун. На маяку була зафіксована історія бою, який дав «Габриїл». Бій стався на два дні раніше. Стоун спробувала знищити «Рафаїл» плазмовими та ядерними ракетами. Їй це не вдалося. Тоді «Габриїл» вразив корабель отця-капітана де Сойї смертепроменем.
У крихітній каплиці запала тиша. Ісозакі дивився, як червоне світло лампадок забарвлює зболене обличчя Його Святості, Папи Урбана XVI.
— І чим закінчився бій? — запитав Лурдусамі.
— Обидві команди мертві, — відповіла Алдікакті. — Автоматика на борту «Габриїла» зареєструвала автоматичне переміщення «Рафаїла». Матір-капітан Стоун заздалегідь наказала своїй команді зайняти місця у воскресальних яслах, якими обладнані бойові пости. Вона запрограмувала бортові комп’ютери «Габриїла» воскресити її та ще кількох важливих членів екіпажу за аварійним восьмигодинним циклом. Це воскресіння було успішним тільки для неї та ще двох офіцерів. Матір-капітан Стоун залишила зашифроване повідомлення на маяку та почала прискорення до точки, звідки перемістився «Рафаїл». Вона хотіла будь-що відшукати та знищити корабель, бажано ще до того, як воскресіння де Сойї та його команди завершиться... якщо тільки вони були у своїх воскресальних яслах на момент ураження смертепроменем.
— А матір-капітан Стоун знала, до якої системи відбудеться переміщення з цієї точки, адмірале?
— Ні, Ваша Превелебносте. Надто багато змінних величин.
— І яким чином ви відреагували на отриману з маяка інформацію?
— Зачекавши дванадцять годин, поки завершиться воскресіння членів команди «Міхелі» та «Ізраїля», необхідних для здійснення польоту, я тоді виконала переміщення трьох наших кораблів в точку стрибка, на яку вказували дані по «Рафаїлу» та «Габриїлу». Перед цим я залишила другий маяк для Архангелів, які, я була впевнена, прибудуть на місце події з системи Тау Кита кількома годинами пізніше.
— Ви не вважали за потрібне зачекати на ці кораблі?
— Ні, Ваша Превелебносте. Я вважала важливим переміститися негайно. Щойно три мої кораблі будуть у бойовій готовності.
— Проте ви визнали доцільним чекати на воскресіння екіпажів двох інших кораблів, адмірале. Чому ви не розпочали переслідування негайно, силами самого лише «Уриїла»?
Алдікакті не затрималася з відповіддю.
— Це рішення я прийняла згідно з бойовою ситуацією, Ваша Превелебносте. Я оцінювала вірогідність того, що отець-капітан де Сойя спрямував «Рафаїл» до однієї з планетних систем, населених Вигнанцями, як дуже високу. І ця система могла виявитися значно краще озброєною, ніж ті, з якими з’єднання «Гедеон» мало справу раніше. Я також припускала, що в цій невідомій системі корабель під командуванням матері-капітана Стоун, «Габриїл», був знищений «Рафаїлом» або кораблями Вигнанців. Тому я вважала, що три кораблі — це мінімум сил, із якими я можу діяти в цій невідомій ситуації.
— І ви знайшли «Рафаїл» в одній із систем, населених Вигнанцями, адмірале?
— Ні, Ваша Превелебносте. Принаймні жодних ознак Вигнанців не було виявлено впродовж двох тижнів пошуків, рахуючи з дня інциденту.
— Куди привела вас точка переміщення, адмірале?
— До зовнішньої оболонки червоного гіганта, — відказала адмірал Алдікакті. — Звичайно, наші захисні поля були ввімкнені, але ми стикнулися із серйозною небезпекою.
— Чи всім трьом кораблям вдалося вціліти, адмірале?
— Ні, Ваша Превелебносте. «Уриїл» та «Ізраїль» витримали перевантаження під час стрибка від зірки та процедуру охолодження всередині захисного поля. Команда «Міхелі» загинула разом із кораблем.
— А чи вдалося вам знайти «Габриїл» та «Рафаїл», адмірале?
— Лише «Габриїл», Ваша Превелебносте. Ми знайшли його у вільному польоті на відстані приблизно дві а. о. від червоного гіганта. Жодна з систем не працювала. У захисному полі була пробоїна, і все, що знаходилося всередині корабля, сплавилося в одну масу.
— Вам вдалося знайти матір-капітана Стоун та інших членів екіпажу і воскресити їх, адмірале?
— На жаль, ні, Ваша Превелебносте. Там не залишилося достатньої кількості органічного матеріалу, щоби провести воскресіння.
— Це перетворення на шлак було викликане переміщенням у зону, наближену до червоного гіганта, чи атакою з боку «Рафаїла» або невідомих Вигнанців, адмірале?
— Спеціалісти ще вивчають рештки корабля, Ваша Превелебносте, але попередні висновки кажуть про перевантаження захисного поля внаслідок як природних умов, так і бойових уражень. Задіяна зброя збігається за характеристиками з тією, яку мав на собі «Рафаїл».
— Тобто ви стверджуєте, що «Габриїл» прийняв бій в автоматичному режимі поблизу цієї зірки... червоного гіганта... чи не так, адмірале?
— Всередині зірки, Ваша Превелебносте. Все виглядає так, наче «Рафаїл» розвернувся, удруге зайшов до зірки й атакував «Габриїл» у перші секунди після того, як той вийшов із простору Гокінґа.
— А чи існує можливість, що під час цього маневру «Рафаїл» теж загинув? Що його сплющило всередині зірки?