— Тобто людської раси? — уточнив Лурдусамі.
— Саме так.
— Перша ціль Енеї, або, точніше кажучи, перша ціль злочинних елементів Корду, що її створили, полягає в знищенні всіх хрестоформ і, таким чином, у позбавленні людства воскресіння.
— Так.
— Ви казали про три мети. У чому полягають ще дві?
— Друга мета — зруйнувати Церкву та Пакс... тобто сучасну людську цивілізацію як таку, — сказав Альбедо. — Коли вірус Енеї розповсюдиться, коли воскресіння не стане, а портали залишаться недіючими і рушій Гедеона буде за межами практичного вжитку для людей, які матимуть тільки одне життя, тоді цієї мети буде досягнуто. Людство повернеться до усамітненого існування на окремих планетах, як це було відразу після Падіння.
— А третя мета? — запитав Лурдусамі.
— Кінцева мета збігається з відправною метою цієї фракції Корду, — відказав радник Альбедо. — Знищення людства.
— Це неможливо! — вирвалося в Анни Пеллі Коньяні. — Навіть зруйнування... викрадення... Старої Землі чи Падіння порталів не знищило людство. Людство надто численне, надто багатоманітне! Ми мешкаємо на величезній кількості планет. Ми створили силу-силенну культур.
Альбедо кивнув на ці її слова, але кивнув із сумом.
— Це було правдою. Було. Але чума на ім’я Енея пошириться практично всюди. Віруси, що вбивають хрестоформу, мутуватимуть, переходячи на вищі щаблі. Вони вражатимуть людську ДНК скрізь. А коли впаде Пакс, Вигнанці нападуть знову... цього разу перемога буде за ними. Вони вже давно піддалися нанотехнічним мутаціям. Тепер це вже не людські істоти. Коли на захисті людства більше не стоятимуть Церква, Пакс і Космічний флот Пакса, Вигнанці відшукають останні острівці неушкодженої ДНК і вразять їх нанотехнічною чумою. Люди... такі, якими вони є зараз і якими намагається зберегти їх Церква... припинять своє існування за кілька стандартних років.
— А хто прийде їм на заміну? — пророкотав кардинал Лурдусамі.
— Цього ніхто не знає, — неголосно сказав Альбедо. — Навіть Енея, навіть Вигнанці, навіть ті елементи Корду, що вивільнили цю останню чуму. Нанотехнічні форми життя розвиватимуться за власним планом, змінюючи людей під власні потреби, і тільки вони контролюватимуть майбутнє. Але в цьому майбутньому теперішній людській расі місця не буде.
— Святий Боже, — промовив Кензо Ісозакі, вражений, що він говорить уголос. — Що ми маємо робити? Що я маю робити?
Як не дивно, відповів на це Його Святість.
— МИ ЗНАЄМО ПРО ЗАГРОЗУ ЦІЄЇ ЧУМИ ВЖЕ ТРИСТА РОКІВ і весь цей час боремося з нею, — тихо сказав Його Святість, і в очах його стояв біль, більший за особистий. — Спочатку ми спробували затримати дитину, Енею, перш ніж вона зможе розповсюдити заразу. Ми знали, що вона втекла зі свого часу в наш час не через страх — ми ніколи не хотіли її скривдити, — а для того, щоби мати змогу поширити вірус на весь Пакс. Насправді ж, — додав Його Святість, — ми підозрюємо, що дитина Енея не усвідомлює повного мірою, які наслідки матиме інфекція, що її вона збирається поширити серед людства. Певним чином, вона є нетямущим пішаком у руках злочинних елементів Корду.
Раптом Гай-Модіно сказав із гнівом:
— Ми мали би скинути плазмові бомби на Гіперіон й перетворити його на попіл ще того дня, коли вона вийшла з Гробниць часу. Знищити всіх на цій планеті. Не залишити їй жодного шансу.
Його Святість не обурило те, що його перебили.
— Так, сину мій, серед нас є такі, що наполягали на такому рішенні. Але Церква не тільки не може приректи на смерть стільки невинних людей, вона не може навіть заподіяти смерть одній-єдиний дівчинці. Ми порадилися з тими елементами Корду, яким відкриваються деякі таємниці майбутнього... і їм відкрилося, що інструментом її остаточного захоплення має стати єзуїт, отець-капітан де Сойя... але жодне з наших миролюбних зусиль затримати дитину не мало успіху. Тому ми продовжили шукати шляхи завадити їй розповсюдити вірус. Що ви маєте робити, пан-Ісозакі, що ви всі маєте робити — це продовжувати підтримувати Церкву в її зусиллях, навіть якщо ми загострюємо нашу тактику. Пан-Альбедо?
Чоловік у сірому знову заговорив.
— Уявіть собі ту пошесть, що наближається, наче лісову пожежу на багатій на кисень планеті. Вона змете все на своєму шляху, якщо ми її не локалізуємо, а згодом і погасимо. У першу чергу наші зусилля будуть спрямовані на те, щоби прибрати сухостій, мертві дерева та чагарники, легкозаймисті складники, які, до того ж, непотрібні в живому лісі.
— Нехристияни, — пробурмотіла генеральний директор Пеллі Коньяні.
— Саме так, — відгукнувся радник Альбедо.
— Ось чому їх треба було ліквідувати, — зауважив Великий Інквізитор. — Всі ці тисячі на борту «Сайгона Мару». Всі ці мільйони. Всі ці мільярди.
Папа Урбан XVI підняв руку, цього разу не благословляючи, а закликаючи до тиші.
— Не ліквідувати! — твердо сказав він. — Ми не забрали жодного життя — ні християнського, ні нехристиянського.
Можновладці нерозуміюче перезирнулися.
— Це правда, — підтвердив радник Альбедо.
— Але ж вони були неживі, — розпочав було Великий Інквізитор і замовк на півслові, опам’ятавшись. — Я уклінно прошу про вибачення, Ваша Святосте, — сказав він, звертаючись до Папи.
Його Святість похитав головою в митрі.
— Ти не повинен вибачатися, Джоне Доменіко. Твої емоції зрозумілі. Будь ласка, поясніть, пан-Альбедо.
— Так, Ваша Святосте, — відгукнувся чоловік у сірому. — Ті, кого ви бачили на кораблі «Сайгон Мару», Ваша Превелебносте, були не живі, але й не мертві. Корд... фракція Гуманістів у Корді... навчилися приводити людей у стан тимчасового стазису, в якому вони перебувають ані живими, ані мертвими...
— Це наче кріогенна фуга? — запитав генеральний директор Арон, який багато подорожував із рушієм Гокінґа до свого навернення в християнство.
Альбедо заперечливо похитав головою.
— Значно складніша технологія. І менш шкідлива. — Він змахнув рукою з бездоганним манікюром. — Упродовж останніх семи років ми обробили сім мільярдів людських істот. Упродовж наступного десятиріччя — а може, й скоріше — маємо обробити ще сорок два мільярди. В Загумінку, та навіть у космосі, контрольованому Паксом, є багато світів, де нехристияни становлять більшість.
— Обробити? — перепитала генеральний директор Пеллі Коньяні.
Альбедо криво посміхнувся.
— Флот Пакса оголошує карантин на планеті, не знаючи реальних причин цього карантину. Безпілотні кораблі Корду прибувають на орбіту та прочісують населені місцевості, застосовуючи наше обладнання для створення стазису. Рада «Єдиним серцем» забезпечує транспорт, фінансування та підготовку команд. Opus Dei займається безпосередньо перевезенням тіл, що перебувають у стазисі...
— Навіщо їх перевозити? — запитав великий Інквізитор. — Чому б не залишити їх на їхніх планетах?
Йому відповів Папа.
— Їх треба заховати в безпечне місце, де їм не загрожуватиме Енея, Джоне Доменіко. Їх треба обережно... з любов’ю... прибрати зі шляху, яким крокуватиме зло, доки не мине загроза.
Великий Інквізитор схилив голову на знак розуміння і згоди.
— Мушу повідомити ще ось про що, — сказав радник Альбедо. — Наш елемент Корду створив... породу солдатів... єдине призначення яких полягає в тому, щоби розшукати та затримати цю Енею, перш ніж вона встигне розповсюдити летальний вірус. Перший із цих солдатів був активований чотири роки тому й отримав ім’я Радамант Немез. Ми створили лише кілька таких шукачів-мисливців, але вони обладнані всім необхідним, щоби подолати будь-які перешкоди, які задіють проти них злочинні елементи Корду... навіть Ктиря.
— Ктиря контролюють Абсолюти та інші екстремістські елементи Корду? — запитав отець Фарелл. Це вперше він подав голос.
— Ми гадаємо, що це так, — відповів кардинал Лурдусамі. — Схоже, цей демон діє укупі з Енеєю... допомагає їй поширювати заразу. Також схоже на те, що Абсолюти знайшли спосіб відчиняти для неї портали. Боюся, що Диявол знайшов своє втілення... та помагачів... в наші часи.