Помітивши на парковці синій «ланос» із шашечками таксі, водій якого дрімав, звісивши голову на груди, кинувся до нього. Різко шарпнув двері, вкинув своє камуфльоване тіло до салону й гарикнув у вухо переляканому таксисту:
— Давай за тим чорним «джипом», швидко!
— Мужик, ти здурів? — Водій ошелешено дивився на нього. — У мене замовлення, вийди з машини!
— Плачу´ за подвійним тарифом! — Вася пустив у хід останній безвідмовний аргумент. — Тільки поїхали вже, давай, давай!
Таксист, огрядний чоловік за п’ятдесят із рідкою, наче підлітковою щетиною на обвислих щоках, стенув плечима та скривив обличчя в стилі «покер фейс», але мотор завів. Вася поряд нетерпляче барабанив долонями по колінах.
— Ну давай, давай же, що ти мнихаєшся!
«Джип» уже геть зник із виду, коли вони виїхали з двору.
— Дожени його, я тебе прошу… — не прокричав, а прохрипів Вася.
Водій таксі зітхнув і втопив педаль газу в підлогу авто. «Ланос» вистрибнув у потік машин і почав маневрувати серед них. Вася витягував шию вперед, виглядаючи «джип», який нахабно викрадав ту, що належить йому перед Богом і людьми. Врешті він помітив його блискучий чорний зад на другому світлофорі. Тепер їх відділяло лише кілька машин.
— Попався! — видихнув Супрунчик і відкинувся на спинку сидіння. Очима він продовжував пасти «джип». — Тепер не загуби їх, — кинув таксисту, не повертаючи до нього голови.
Той скосив очі на Васю, похитав головою і пробурмотів у рацію про відмову від попереднього замовлення. Його великий живіт, придавлений кермом, важко здимався з кожним подихом. Цей нервовий чоловік у камуфляжі його непокоїв і дратував. До того ж від пасажира відчутно пахло спиртним, а він, як давно закодований алкоголік, ненавидів цей запах, який нагадував про минулі гулянки й немов запрошував їх повторити. Але гроші є гроші, тому таксист мовчки прилаштувався за «джипом». Вася знову подався корпусом уперед, намагаючись щось розгледіти крізь тоноване заднє скло позашляховика, і матюкнувся, так нічого й не побачивши.
Проїхавши кілька кварталів, «джип» зупинився перед рестораном. Парковка перед ним була забита дорогими машинами. Супрунчик вискочив із «ланоса», коли Аня зі своїм супутником — високим брюнетом у діловому костюмі та сонцезахисних окулярах — уже зникли за дверима.
Вася біг до ресторану і кляв останніми словами таксиста, який не зміг наздогнати «джип» після останнього світлофора, а тепер ще й відмовився заїжджати на парковку. Шарпнув двері, залетів усередину — і вперся у кремезного чорнявого молодика, який заступив йому дорогу.
— Вибачте, у нас дрес-код, у такому вигляді не можна, — спокійно сказав молодик.
— У якому це — такому? — Вася зробив ще крок уперед, але молодик випнув уперед груди, не даючи йому пройти.
— Правила розміщені он там. — Охоронець кивнув на стіну зліва, де висіла якась табличка. — Отак, — він знову кивнув, цього разу на Васину форму, — не можна.
— Та хто ти такий, щоб розказувати тут, що мені можна і що не можна?! — скипів Супрунчик і відштовхнув охоронця.
Але тут одразу, наче нізвідки, перед Васею з’явився ще один — такий же кремезний і ввічливий, як і перший, але блондин.
— Вибачте, але вам краще завітати до нас іншим разом, — сказав другий молодик.
— Та пішов ти зі своїми порадами!
Вася хотів відштовхнути і його, але раптом обидва охоронці кинулись на нього, заламали руки й потягли до виходу. Супрунчик натужно сопів і намагався вирватися, але силова перевага була не на його боці. Вони силоміць виштовхали його аж на парковку — і кинули. Вася упав важко, як мішок із картоплею, але одразу ж піднявся, збираючись знову спробувати потрапити до ресторану.
— Мужик, тобі по-хорошому пояснили: іди звідси, сьогодні не твій день, — почав чорнявий.
— Проспися вдома, — закінчив білявий.
Вася мовчки хотів пройти повз них, але перший штовхнув його плечем і перехопив руку Супрунчика занесену для удару, у той час як другий несподівано сильно вдарив його під дих. Вася зігнувся й осів на асфальт.
— Мужик, може, годі гратися, га? Тобі ж гірше буде. — Брюнет притримував його за комір кітеля і говорив прямісінько у вухо: — Ясно ж дали зрозуміти, що всередину ти не потрапиш, чого ти настирний такий?