— Мандрівник, – сказала вона. — Той, якому ви віддали перевагу перед мною... Кого ви відкинули?
Вона раптом чітко зрозуміла, що більше їй запитань не дозволять.
— Його не відкидали, – сказав Атлас і схилив голову на знак того, що розмову закінчено. Встав з-за столу і провів Рейну до дверей.
Езра
Езра Михайло Фаулер народився, коли земля вмирала. У новинах роками тільки й розповідали про вуглецеве забруднення та як потоншав озоновий шар, – а ціле покоління потім бігло до психотерапевтів зі скаргами на екзистенціальну кризу, що набула воістину велетенських масштабів. Америку на місяці охопили пожежі та повені, але тоді лише половина країни вважала, що вони хоч якось причетні до руйнувань. Знаків не побачили навіть ті, хто ще вірив у мстивого Бога.
І все ж найгірше було попереду. Лише коли стали закінчуватися придатне для дихання повітря і питна вода, хтось десь вирішив, що настав час змін. Магічну технологію колись купувала і продавала влада, але потім вона таємно перейшла в приватні руки, і нею почали торгувати вже в секреті. До 1970 років магія, що належала корпораціям і установам, зцілила землю від низки вірусів і забезпечила її деякими поновлюваними енергетичними ресурсами, усунувши частину шкоди, заподіяної індустріалізацією та глобалізацією, а заразом і іншими -аціями, які світ міг з успіхом якийсь час ще розвивати за старим сценарієм. Політики, як завжди, політиканствували, і тому кожен послідовний крок уперед, як і раніше, вів до кінця, однак катастрофу відстрочили, і це було найголовніше. Будь-який сенатор підтвердить.
Езра тим часом ріс у неблагополучному куточку Лос-Анджелеса, далеко на сході міста. Місцеві навіть мигцем не бачили океану і не могли впевнено сказати, що річка – всього лише повільний потік води вище тротуару. Плем'я Езри було племенем безбатченків, невдах, де матері і дітей виховували, і їжу добували. Але цього самого прожитку залишалося не так вже й багато.
До дванадцяти років Езра ріс при матріархаті в кілька поколінь, а потім його матір застрелили просто під час богослужіння.
Езра теж там був і водночас не був.
Деталі події він пам'ятав чітко, з багатьох причин, незважаючи на смерть матері. Перша – вони з нею того ранку посварилися через те, що напередодні він кудись змився, хоча він запевняв матір, мовляв, нічого такого не було. І друга – того дня він уперше відчинив двері.
Коли під час служби пролунали постріли автоматичної гвинтівки, Езру так сильно відкинуло назад, що він навіть подумав, чи не поранили його. Про стрільбу він узагалі мав уявлення завдяки шкільній стройовій підготовці, хоча в такому юному віці смерть сама по собі й здавалася далекою. У голові в Езри сиділо уявлення про те, як це – впіймати кулю, і воно в точності збігалося з відчуттями тих секунд: різке падіння, дзвін у вухах, і весь світ завалюється набік. Для своїх років Езра був дрібним, і невеликий зріст, видно, тоді й урятував його. Часом він ставав лише шматочком людини. Таким крихітним, що міг забитися в невеликий отвір, нескінченно малу тріщинку.
Падав Езра довго й ударився жорстко, але потім зрозумів, що він або мертвий, або живіший за всіх живих. Розплющив очі й побачив храм. Стояла тиша. Просто-таки зловісна. Ні матері, ні стрільця – взагалі нікого в церкві не було. Тоді Езра підійшов до того місця, де сиділа його мати, і пошукав у лаві кульові отвори. Не знайшовши дірок, подумав, що за допомогою магії зумів усе виправити. Вдома він застав матір – та спала на дивані, так і не знявши форми сестри. Езра і сам ліг у ліжко, а коли прокинувся, світило сонце.
Далі почалися дивацтва. Езра з'їв на сніданок той самий підгорілий тост, що й учора, а в щоденних новинах по телевізору лунали ті самі пласкі жарти. Мати знову кричала на нього за те, що він учора втік і повернувся, коли вона вже спала. Потім затягла його у ванну, криком звелівши вимити голову й одягнутися для служби в церкві. Ні-ні, тут же залепетав Езра, туди не можна, мам, послухай, це дуже важливо... але вона не поступалася. Одягни парадні туфлі, Езра Михайло, приведи себе до ладу, і підемо.
Коли знову з'явився стрілок, Езра остаточно впевнився в тому, що якимось чином вирушив у минуле, а саме у вчорашній день, і спершу сприйняв це за благословення. Він відкрив для себе аварійний вихід в інший час, який був сам по собі іншим місцем. Притулком. Далеко Езра не пішов, але цього вистачило, щоб врятувати своє життя.