Выбрать главу

— Не все впирається в грубу силу, – роздратовано зауважив Трістан. — Те, що у вас матеріалістична спеціалізація, не означає, що вам доведеться чаклувати одним.

— Ну, ти вже точно не даєш мені приводу для…

— Стоп, – перервав Рейну Ніко, чим чимало збентежив інших. — Хто це робить?

Рейні це не сподобалося, але краще вже Ніко, ніж Трістан.

— Що робить?

— Роудс вже мала висловитися, – зауважив Ніко, ковзнувши поглядом у бік Ліббі. Та здивовано моргнула, а Ніко з підозрою придивився на Трістана, Парісу та Каллума. — Але хтось переконав її мовчати. Хто?

Трістан глянув на Парісу.

— О, дякую, – сухо сказала вона. — Але ж так і не скажеш.

– Ну, мене звинувачувати важко…

— Це не я, – роздратовано відрізала Паріса, і Рейна ледве стримала посмішку. Мало того, що союз Трістана з Парисою вже дав тріщину, то ще й спеціальність Паріси розкрилася: вона читала думки та емоції людей.

— Хтось із вас впливає на чужу поведінку, – сказав Ніко і, наїжачившись, додав: — Так не можна.

Залишався останній підозрюваний, і один за одним усі обернулися до Каллума.

— Розслабтеся, – зітхнувши, сказав той, апатично закидаючи ногу на ногу. — Вона переживала, і я її вимкнув.

Ліббі моргнула і відразу розлютилася:

— Як ти посмів…

— Роудс, – напосів Ніко. — Тут повітря надто сухе.

— Заткнися, Вароне…

— Так ти емпат, – Рейна глянула на Каллума, – і це означає… — Вона подивилася у бік Паріси. — … що ти читаєш думки, – здогадалася вона, вирішивши, що для суспільства, яке позиціонує себе як найпросунуте у своєму роді, було б нелогічно запросити дві пари осіб однакової спеціальності.

— Більше ні, – сказала Паріса, зло подивившись на Трістана. — Тут уже всі щити звели.

— Ніхто їх довго не втримає, – відповів Трістан, підозріло дивлячись на Каллума. — Особливо якщо нам доведеться ще й свої емоції приховувати.

— Це безглуздо, – сказала Ліббі, успішно позбувшись до того часу впливу Каллума. — Послухайте, я буду останньою, хто скаже, що Варона здатний на розумні вчинки…

— Хто хто? – спитав Каллум, який, схоже, вирішив познущатися з неї.

— Я про… Ніко… як завгодно… Сенс ось у чому, – нетерпляче видихнула Ліббі. — Ми нічого так і не зробимо, якщо захищатимемося один від одного. Я, матір вашу, сюди вчитися прийшла! — Вибухнула вона, що Рейна сприйняла з невимовним полегшенням.

Ліббі, може, і дратувала її, але вона хоча б не боялася наполягати на тому, що справді важливо. Система цінностей у неї була у повному порядку.

— Я навідріз відмовляюся, – димилася Ліббі, – витрачати свою магію на те, щоб не пускати вас усіх до себе у думки!

— Чудово, – недбало зауважив Каллум. — Я тоді обіцяю нікому з вас не поступатись.

— Гей, – відрізав Ніко. — Вона має рацію. Я б теж хотів деякої автономії для своїх почуттів, дякую.

Трістан і Паріса ніби погодились, хоч і не були готові сказати цього вголос.

— Навряд чи треба пояснювати емпату, чому ніхто не хоче, щоб із їхніми емоціями грали, – не поступалася Ліббі.

Каллум мляво відмахнувся.

— Я, звичайно, знаю, що ви переживаєте, але не збираюся вникати у ваші почуття. Втім, так і бути, обіцяю поводитися добре, – додав він, кинувши на Парису хитрий погляд, і та злобно подивилася на нього у відповідь.

— Я ні на кого не впливаю, – роздратовано сказала вона. — Принаймні магічно. Я ж не манда якась.

«Ну-ну», – голосно подумала Рейна, чим теж заслужила злий погляд Паріси.

Обговорення закінчилося, і три члени групи, що залишилися, подивилися на Трістана, який – як запізно зрозуміла Рейна, – ще не розкрив свою спеціалізацію.

— Я… — Загнаний у кут, він напружився. — Я щось на кшталт ілюзіоніста.

— Так, як і я, – з сумнівом простяг Каллум. — Це надто загальний термін, не знаходиш?

— Стривай-но, – сказала Паріса, раптом щось згадавши. — Адже тебе звуть Каллум Нова? Із клану ілюзіоністів Нова?

Інші зацікавлено стрепенулися, і навіть Рейна не змогла приховати цікавості. Корпорація «Нова», глобальний медіаконгломерат, який потай – та й то не завжди – спеціалізувався на ілюзіях; він домінував як у смертній, так і медітській сферах, найбільш вправно діючи в індустрії косметики та краси. Нова захоплювали не лише своєю продукцією, а й нещадним ставленням до конкурентів. Вони вивели із справи кілька малих компаній, постійно підриваючи медитські регламенти використання магії у смертних продуктах.