— Забудь про це, — запропонувала Ніна. — Я прийшла сюди за Бо Юл-Баюром і не піду без нього.
— У чому ідея? — перепитав Вілан. — Навіть якщо тобі вдасться потрапити на Білий острів і знайти Юл-Баюра, ми не матимемо шансів вибратися назовні. Джаспер не помиляється — нам потрібно йти зараз, поки ще є можливість.
Ніна склала руки.
— Якщо потрібно буде перетнути Білий острів мені одній, так і зроблю.
— Може, тобі й не доведеться, — втрутився Матаяс. — Дивися.
Вони зібралися біля підніжжя скляного купола. У нижній ротонді юрмилися люди, вони пили, сміялися, віталися одне з одним — звичайна сповнена пронизливого сміху вечірка, що відбувається напередодні святкування на Білому острові.
Поки вони дивилися на юрбу, кілька нових вартових увійшли до приміщення й намагалися вишикувати натовп у ряди.
— Вони додають інший пропускний пункт, — сказав Матаяс. — Хочуть знову перевірити документи кожного перед тим, як дозволити людям доступ до скляного моста.
— Через Жовтий Протокол? — запитав Джаспер.
— Можливо. Запобіжний захід.
Здавалося, вони спостерігають, як остання крапля удачі витікає зі склянки.
— Тоді вирішено, — виголосив Джаспер. — Ми мінімізуємо втрати й спробуємо вибратися звідси просто зараз.
— Я знаю шлях, — тихо мовила Інеж. Усі повернулися до неї. Жовте світло з купола мінилося в її темних очах. — Ми можемо пройти крізь пропускний пункт і дістатися до Білого острова. — Вона показала на дві групи людей, котрі увійшли до ротонди з внутрішнього двору караульного приміщення й струшували мжичку зі свого одягу. Дівчат із будинку «Сині квіти Сафо» було легко упізнати по кольору суконь і пуп’янків, заплетених у волосся і приколотих до вирізу. Ніхто не зміг би помилитися щодо чоловіків із «Кузні» — з погордою випнуті величезні татуювання, голі руки, незважаючи на прохолодну погоду. — Делегація Західної Клепки почала прибувати. Ми можемо потрапити всередину.
— Інеж… — почав Каз.
— Ми з Ніною можемо потрапити всередину, — вела далі дівчина. Її спина випрямилася, голос звучав упевнено. Інеж виглядала, як людина, котра стоїть перед розстрільною командою й каже: «До дідька пов’язку на очах». — Ми увійдемо зі «Звіринцем».
28
Інеж
Каз пильно дивився на Інеж, його очі кольору гіркої кави миготіли у світлі, котре ширилося від купола.
— Ти знаєш ці костюми, — сказала вона. — Важкі мантії, каптури. Ось і все, що побачать фієрданці. Новоземську оленицю. Каельську кобилку. — Дівчина проковтнула клубок у горлі й змусила себе промовити кілька наступних слів: — Сулійську рись. Не людей, навіть не справжніх дівчат, а лише милі предмети до колекції. «Я завжди мріяв повалити новоземську дівчину, — шепотітиме клієнт. — Каелянку з вогняним волоссям. Сулійську панянку зі шкірою кольору паленого цукру».
— Це ризиковано, — заперечив Каз.
— А яка робота не ризикована?
— Казе, як ви з Матаясом збираєтеся потрапити всередину? — поцікавилася Ніна. — Ви можете нам знадобитися. Якщо доведеться мати справу із замками або раптом справи на острові підуть шкереберть, я не хочу опинитися в скрутному становищі. Сумніваюся, що ви зможете просто пройти як прислужники «Звіринцю».
— Проблем не передбачено, — відізвався Бреккер. — Гелвар приховав дещо від нас.
— Справді? — не повірила своїм вухам Інеж.
— Це не… — Матаяс смикнув себе рукою за коротке волосся. — Як ти дізнався про це, дем'їне? — вирячився він на Бреккера.
— Усе логічно. Увесь Льодовий Двір — просто шедевр систем автоматичного усунення ушкоджень і подвійної перевірки. Скляний міст справляє враження, але в разі небезпеки запрацює ще один шлях, котрим підкріплення дістанеться до Білого острова, а королівська родина покине палац.
— Так, — роздратовано буркнув Матаяс. — Є ще один шлях до Білого острова. Але він дуже заплутаний, — хлопець глипнув на Ніну. — І ним точно не пройти в сукні.
— Стривайте, — перервав його Джаспер. — Кого цікавить, що ви всі можете потрапити на Білий острів? Скажімо, Ніна дізнається від якогось із фієрданських вельмож, де перебуває Бо Юл-Баюр, і ви притягнете його сюди. Тоді ми всі опинимося в пастці. Охорона в’язниці вже завершить пошуки й знатиме, що шість арештантів якимось чином опинилися за межами сектора. Шансів на те, щоб вибратися крізь посольські ворота чи минути контрольно-пропускний пункт, не залишиться.