— Оце так ти стулив пельку й відійшов подалі? — прошепотів Джаспер, поки вони відтягали тіла вартових за кам’яні брили, подалі від чужих очей.
— Оце так ти дякуєш? — відгукнувся Вілан.
— Що це, у біса, за пісня така?
— Національний гімн, — самовдоволено пояснив крамарик. — Шкільна фієрданська, пригадуєш?
Джаспер похитав головою:
— Я захоплююся. Тобою і твоїми вчителями.
Вони зняли з двох вартових форму, зав’язавши свій власний тюремний одяг охайним вузликом, а потім зв’язали руки й щиколотки охоронців, котрі досі мали пульс, і запхали їм до рота відірвані шматки своєї в’язничної одежі. Віланів однострій був трошки завеликим, а Джасперові рукави й штани виглядали кумедно короткими, але принаймні черевики виявилися прийнятними. Вілан тицьнув у бік охоронців.
— А це безпечно — залишати їх, ну, ти знаєш?..
— Живими? Я не великий спеціаліст у вбивстві непритомних людей.
— Ми можемо привести їх до тями.
— Надзвичайно жорстоко, крамарику. Ти вбивав когось?
— До того, як я потрапив у Бочку, я навіть мертвого ніколи не бачив, — зізнався хлопчик.
— Це не те, чого потрібно соромитися, — сказав Джаспер і навіть сам трохи здивувався. Але він дійсно так думав. Віланові потрібно навчитися піклуватися про себе, але було б чудово, якби він зміг зробити це, не поприятелювавши зі смертю. — Перевір, чи кляпи сидять достатньо туго.
Вони вжили ще кількох запобіжних заходів і прив’язали охоронців до підніжжя кам’яної брили. Бідолах, мабуть, знайдуть раніше, аніж їм вдасться самотужки звільнитися.
— Ходімо, — мовив Джаспер, і вони перетнули внутрішній дворик у напрямку караульного приміщення. В арці були двері праворуч і ліворуч.
Хлопці обрали ті, що були праворуч, і обережно почали підійматися сходами. Хоча Джаспер не думав, що хтось лежатиме в засідці, вартовим могли наказати захищати механізм брами будь-якою ціною. Але кімната над аркою виявилася порожньою. Її освітлювало кілька гасових ламп, котрі стояли на столі, де поруч із купкою горіхів і тріснутих шкарлупок лежала розгорнута книга. Стіни були помережані вішаками з гвинтівками, — дуже дорогими гвинтівками, — і Джаспер припустив, що скрині на полицях були наповнені набоями. Ніде не було ані порошинки. Охайні фієрданці.
Більшість вільного місця в кімнаті займала довга лебідка. З кожного боку вона мала ручку, а навколо неї закручувалися товстими петлями ланцюги. Біля кожної ручки вони напиналися тугими спицями крізь прорізи в камені.
Вілан схилив голову набік.
— Гм.
— Мені не подобається цей звук. Щось не так?
— Я чекав, що тут будуть мотузки або канати, а не сталеві ланцюги. Якщо ми збираємося переконатися, що фієрданці не можуть відчинити браму, ми мусимо перерізати метал. — Але як нам тоді активувати Чорний Протокол?
— Це проблема.
Годинник Старійшин почав вибивати десяту годину.
— Я послаблю ланку, — запропонував Джаспер. — Пошукай напилок чи щось із гострим кінцем.
Вілан підняв угору великі ножиці з пральні.
— Цього достатньо, — сказав Джаспер. Мусило бути достатньо.
«У нас ще є час, — переконував себе стрілець. — Ми досі можемо це зробити». Джаспер сподівався, що на інших не чекали сюрпризи.
Можливо, Матаяс помилявся щодо Білого острова. Можливо, ножиці поламаються у Віланових руках. Можливо, Інеж зазнає невдачі. Чи Ніна. Чи Каз.
«Чи я. Можливо, я зазнаю невдачі».
Шість людей і тисяча варіантів, що цей безрозсудний план не спрацює.
31
Ніна
Ніна дозволила собі кинути ще один швидкий погляд через плече й побачила, як вартові тягнуть Інеж убік. «Вона надзвичайно розумна. Інеж зможе подбати про себе».
Ці думки трохи заспокоїли дівчину, але вона мусила продовжувати рухатися. Очевидно, що вони з Інеж були удвох, і Ніна хотіла зникнути, перш ніж вартовий, котрий зупинив Інеж, зацікавиться й нею. Окрім того, зараз вона нічого не могла зробити для подруги, нічого, що б не виказало її й не зруйнувало все. Вона пірнула до орди гостей вечірки, скинула свою помітну мантію з кінського волосся й потягла її трохи за собою, а потім дозволила їй впасти й бути затоптаною натовпом. Убрання й надалі змушуватиме людей повертати голови, але тепер їй не доведеться перейматися великим червоним плюмажем, котрий одразу видавав її розташування.