Джаспер розвертав танк, задкуючи так далеко, як це було можливо. Вистрілив раз із міномета. Міна розірвала скло загорожі, пролетіла через коридор і влучила в кільцеву стіну позаду нього. Бризнули біла курява й уламки каміння. Джаспер вистрілив знову. Друга міна важко гупнулася в ціль, і кам’яною стіною побігли тріщини. Він зробив у стіні виїмку значних розмірів, але це ще не був отвір.
— Готові? — крикнув стрілець.
— Готові, — хором відгукнулися Інеж та Вілан і пірнули під башточку міномета. У Вілана від скла чесалися щоки й шия. На обличчі в нього сяяла усмішка, і Інеж схопила хлопчика за руки й стисла їх. Вони увійшли до Льодового Двору метушливо, наче щури, а вийдуть із нього, як армія, — живі чи мертві.
Інеж почула гучне «гур-р-р-р»: механізм розвертався, дзенькаючи й брязкаючи. Танк заревів, цей звук був схожий на грім, захоплений пасткою металевого барабана. Він лементував, щоб його випустили назовні. Танк повернувся на своєму гусеничному шасі й різко стрибнув уперед. Вони газували, нарощуючи імпульс, швидше й швидше. Машину підкинуло — мабуть, вони виїхали з-за огорожі.
— Тримайтеся міцніше! — гукнув Джаспер, і танк врізався в легендарну, неприступну стіну Льодового Двору з гуркотом, від якого звело щелепи. Інеж і Вілан впали назад до кабіни.
Вони вирвалися. Гуркали собі по дорозі, а позаду затихав лязкіт гвинтівок.
Інеж почула пихтіння. Випрямилася й подивилася вгору. Поруч сміявся Вілан.
Він виліз із ніші купола й озирався на Льодовий Двір. Коли дівчина приєдналася до нього, вона побачила дірку в кільцевій стіні — темну пляму серед усього того білого каменю, крізь неї вибігали чоловіки й намарне стріляли в пилюку, що підіймалася за танком.
Вілан схопився за живіт, фиркаючи від сміху, і показав униз. За ними тягнувся стяг, котрий застряг у танковому шасі. Попри плями бруду й сліди від пороху, Інеж досі могла розібрати слова «СТРИМАКТ ФІЄРДАН». Фієрданська міць.
40
Ніна
Вони з’явилися з темряви, просякнуті водою, вкриті синцями, відхекуючись у яскравому місячному світлі. Ніні здавалося, що її всю добряче відлупцювали. Залишки баліну зібралися липкими грудками в кутиках рота. Від сукні майже нічого не залишилося, і, якби вона не була так відчайдушно, очманіло щаслива, що жива й може дихати, могла б перейматися тим, що стоїть боса й майже гола в ущелині північної річки, а до гавані й безпеки залишається ще півтори милі. Ніна почула, як десь далеко продовжують галасувати дзвони Льодового Двору.
Кувей викашлював воду. Матаяс витягав із мілини кульгавого непритомного Каза.
— Святі, він дихає? — налякалася Ніна.
Матаяс не дуже ніжно перевернув хлопця на спину й почав натискати йому на груди, докладаючи більше зусиль, ніж було необхідно.
— Я. Мав би. Дати. Тобі. Вмерти, — бурмотів він між натисканнями.
Ніна підповзла по камінню й стала навколішки поруч із ними.
— Дай мені допомогти, перш ніж зламаєш йому грудну клітку. Він має пульс? — Вона притиснула пальці до хлопцевого горла. — Є, але згасає. Розстібни йому сорочку.
Матаяс допоміг стягнути уніформу дрюскеле. Ніна поклала одну руку на бліді Казові груди, зосередившись на хлопцевому серці й змушуючи його скорочуватися. Другою рукою дівчина затисла йому носа й притримувала розтуленими вуста, намагаючись вдихнути повітря в легені. Більш досвідчені Корпуснійці могли б за допомогою власних сил просто випарувати з нього воду, але Ніна не мала часу, щоб злитися на брак підготовки.
— Він житиме? — поцікавився Кувей.
«Я не знаю». Дівчина знову притислася своїми губами до Казових, регулюючи дихання згідно з ударами, яких вимагала від хлопцевого серця. «Ну ж бо, ти, гнилий злодію з Бочки. Ти вибирався й із небезпечніших халеп».
Вона відчула тріпотіння, коли Казове серце набуло свого власного ритму. Потім хлопець закашлявся, груди йому звело судомою, а з рота полилася вода.
Він відштовхнув Ніну від себе, ковтаючи повітря.
— Іди геть від мене, — прохрипів, витираючи рукою в рукавичці рота. Казові очі були розфокусовані. Здавалося, він дивиться просто крізь неї. — Не чіпай мене.
— Ти в шоці, дем’їне, — втрутився Матаяс. — Ти ледь не втопився. А мав би втопитися.
Каз знову закашлявся й здригнувся всім тілом.