Роллінз потягся до годинника. Уже мав наближатися час, коли прийде нова зміна тих, хто роздає карти, і він хотів перевірити все особисто.
— Сучий сину, — вигукнув він за мить.
— Що сталося, босе?
Роллінз підняв ланцюжок свого годинника. З кишеньки для годинника, де мав бути його прикрашений діамантами хронометр, звисала цибулина.
— Цей маленький виродок… — Раптом майнула інша думка. Роллінз потягнувся до гаманця. Він зник. Як і затискач для краватки, каельська монетка, яку він замість підвіски носив на удачу, і золоті пряжки його черевиків. На мить чоловік задумався, чи не варто перевірити пломби в зубах.
— Він почистив ваші кишені? — з недовірою запитав Дауті.
Ніхто не показував, що він розумніший за Пекку Роллінза. Ніхто не смів. Але Бреккер зробив це, і чоловік подумав, що це, можливо, лише початок.
— Дауті, — сказав він. — Гадаю, нам краще помолитися за Ван Ека.
— Думаєте, Бреккер зможе перехитрити його?
— Це авантюра, але якщо не буде обачним, думаю, крамар може потрапити просто на шибеницю та ще й дозволить Бреккерові затягнути зашморг. — Роллінз зітхнув. — Краще сподіваймося, що Ван Ек уб'є цього хлопчину.
— Чому?
— Бо інакше доведеться мені.
Роллінз затягнув вузол своєї краватки, на якій більше не було затискача, і попрямував до ігрових залів. Проблема Каза Бреккера може почекати, він розв’яже її іншим разом. Тепер час робити гроші.
Подяки
Я хворію на дегенеративне захворювання, яке зветься «остеонекроз». По суті це слово перекладається як «смерть кісток». Звучить дещо готично й романтично, але насправді означає, що кожен мій крок сповнений болю й що часом, щоб ходити, мені потрібен ціпок. Я не випадково вирішила створити головного героя, котрий страждає на схожі симптоми, і часто відчуваю, як ми з Казом разом кульгаємо цим шляхом. Нам би не вдалося дістатися до «Кінця» без значної кількості чудових людей.
Уся моя любов — моїй команді вигнанців і баламутів: Мічі, Рахель, Сарі, Робін, Джошу й особливо Морґану, котрий дав книжці назву й допоміг мені її закінчити. Дуже дякую Джиммі, котрий витяг мене із Санта-Барбари й зруйнував мої письменницькі перепони, просто будучи чарівним.
Благословення Ноа Вілер, котра допомогла мені розгадати цю виняткову загадку, за те, що залишалася терплячою, коли я наїжачувалася, і за те, що принесла білу дошку для записів. Я глибоко вдячна Джейн Файвел, Лаурі Годвін, Джону Яґеду, Моллі Брюєт, Елізабет Фісін, Річу Дайзу, Ейпріл Вард, Кейтлін Сутіні та незліченній кількості людей у видавництві «Генрі Голт і Макмілліан для дітей», котрі допомогли оживити світ Гриші й дозволили мені й надалі досліджувати його разом із читачами. Джоанно Вольпе з «Нью-Ліф», «рішуча і правдива» обов’язково має зазначатися у Вашому резюме. Я можу прийняти будь-який виклик, знаючи, що Ви прикриваєте мою спину. Також дякую Пої «Він був молодим» Шабазі, Кейтлін Ортіз, Даніелю Бартізу, Яйді Темперлі й Джес Деллоу. Щиро дякую команді Гришей у Великобританії: Фіоні Кеннеді, Дженні Ґленкросс; і прекрасній команді видавництва «Оріон», особливо Ніні Дуґлас — надзвичайному видавцеві, чудовому компаньйонові в подорожах і природженому Рейфенкловцю. Дякую читачам, бібліотекарям, продавцям книжок, користувачам сервісу «БукТьюб» і блогерам, котрі оспівують книжкові сюжети в усьому світі.
Кожне гарне пограбування потребує талановитих фахівців. Мені теж допомагали найкращі.
Стівен Кляйн запропонував свої неоціненні знання про те, як новачки навчаються магії, і звернув мою увагу на діяльність Еріка Меда й Аполло Роббінза — злодіїв-джентльменів. Анжела де Пейс доклала всіх зусиль, щоб допомогти мені знайти спосіб приспати повну кімнату в’язнів, і врешті-решт хлорні бульбашки сповна виявилися результатом роботи Творця. (Не намагайтеся зробити їх удома.) Річард Віллер дав мені поради стосовно того, як насправді не пускають волоцюг до урядових споруд і до будівель із високим рівнем безпеки. Емілі Штайн познайомила мене з ножовими ранами й чудовим терміном «верхівка серця». Король штучних мов Девід Петерсон намагався підштовхнути мене в правильному напрямку й дозволив залишитися надзвичайно впертою щодо вулиць-«страт». І дякую тобі, мій друже й Соберумі Гедвіку Аертс, що допоміг мені спотворювати нідерландську мову вдумливіше.
Марі Лу, Емі Кауфман, Робін Ла Феверс, Джесіка Броді і Ґретхен Макнайл змушували мене без упину сміятися й терпіли щоразу, коли я плакалася. Дякую також Робін Васерман, Холлі Блек, Сарі Різ Бренан, Келлі Лінк і Касандрі Клер за поради щодо сюжету, коктейлі «Маргарита» й за те, що підсадили мене на серіал «Вовченя». Я вже ніколи не буду такою, якою була раніше. За кровотечу з носа фієрданської вартової можете засуджувати Анну Кері. Надсилайте їй свої скарги.