— Той крамар, із яким ти розмовляв?
— Так, він уважає, що розвідка має правильну інформацію. Якщо ні, я візьму удар на себе. Але якщо Бо Юл-Баюр живий, хтось мусить викрасти його з Льодового Двору. Чому б це не зробити нам?
— Льодовий Двір, — повторила Ніна, і Каз зрозумів, що в її голові картинка почала складатися. — Але тобі потрібен не лише Корпуснієць, чи не так?
— Ні, мені потрібен хтось, хто знає Льодовий Двір ззовні й ізсередини.
Вона звелася на ноги й почала міряти кімнату кроками, притримуючи руками край халата, що розвівався.
— Ти маленький негідник, тобі це відомо? Скільки разів я приходила до тебе й благала допомогти Матаясові. А тепер ти хочеш чогось…
— Пер Гаскель не благодійна організація.
— Не звертай із дурної голови на людську, — розлютилася Ніна. — Якби ти хотів допомогти, і так знав би, що робити.
— А чому б я мав це робити?
Дівчина розгублено подивилася на Каза.
— Бо… бо…
— Ніно, чи робив я колись щось задурно?
Вона розтулила рот і, не промовивши ні слова, стулила його.
— Чи відомо тобі, до скількох людей я мав би звернутися по послугу? Скільки дати хабарів, щоб витягти Матаяса Гелвара з в’язниці? Ціна була надто високою.
— А тепер? — спромоглася запитати дівчина, хоча її очі досі люто блищали.
— А зараз Гелварова свобода стала ціннішою.
— Це…
Він підвів руку й перервав дівчину:
— Ціннішою для мене.
Ніна притиснула пальці до скронь.
— Навіть якщо ти звернешся до нього, Матаяс ніколи не погодиться допомагати тобі.
— Це лише питання важеля, Ніно.
— Ти його не знаєш.
— Не знаю? Він така сама людина, як будь-хто інший, і керують ним жадібність, гордість і біль. Ти мала б це розуміти краще за інших.
— Гелваром керує лише гордість. І ти не можеш змінити це підкупом чи катуванням.
— Може, колись це було так, Ніно, але відтоді минув дуже довгий рік. Гелвар страшенно змінився.
— Ти бачився з ним? — Її зелені очі дивилися напружено.
«Ось, — подумав Каз, — Бочка ще не позбавила тебе надії».
— Бачився.
Ніна глибоко й судомно втягнула повітря.
— Він прагне помсти, Казе.
— Прагне, а не потребує, — відповів Каз. — Важіль матиме той, хто зрозуміє різницю.
6
Ніна
Ніну нудило, але зовсім не тому, що хиталася гребна шлюпка. Вона спробувала дихати глибше, зосередитися на вогнях Кеттердамської гавані, котра зникала позаду, і на розміреному плюскоті весел у воді. Поруч із нею Каз надягав маску й плащ, а Маззен веслував із якоюсь нещадною й агресивною швидкістю, наближаючи човен до Терреніела, — одного з мініатюрних віддалених керчинських островів, — ближче до в’язниці Пекельні Ворота й Матаяса.
Низько над водою стелився туман, закручуючись вологими стовпами. Він ніс із собою запах дьогтю, різних машинерій імперіумської верфі та щось іще — солодкавий сморід тіл, що гнили на Баржі Женця — у місці, куди Кеттердам викидав тих, хто не заслуговував бути похованим на заміських цвинтарях.
«Огидно», — подумала Ніна, загортаючись щільніше в плащ. Чому люди взагалі хотіли жити в місті, як це, їй не вдавалося збагнути.
Маззен веслував і радісно щось наспівував. Ніна була знайома з ним лише поверхово — викидайло й вибивальник грошей, як і нещасний Великий Болліґер. Вона уникала Рейки й «Воронячого клубу» всіма силами. Каз через це називав її снобом, але дівчину мало непокоїло, що він думає про її вподобання. Ніна озирнулася на широченні Маззенові плечі й замислилася, чи Каз узяв його із собою, аби той веслував, чи чекав на проблеми.
«Звісно ж, у нас будуть проблеми». Вони лаштуються вдертися до в’язниці. «Ми ж не на вечірку зібралися. То чому ж одяглися, наче на вечірку?»
Вона зустрілася з Казом і Маззеном у П’ятій гавані опівночі, і, щойно спустилася до шлюпки, Каз простягнув їй синій шовковий плащ із каптуром і вуаль, що пасувала до нього, — це було вбрання Втраченої Нареченої, один із тих костюмів, котрі так полюбляли вдягати шукачі насолод, коли потрапляли до Бочки. Бреккер убрався у велетенський помаранчевий плащ, а на голову натягнув маску Безумця; Маззен виглядав так само. Залишилося знайти сцену, і вони можуть зіграти одну з тих дикунських, моторошних вистав «Комеді Бруте», котру в Керчі вітали гучними оплесками.
Каз злегка підштовхнув її ліктем: