— Ти недалекоглядний щодо цього, Гелваре, — мовив Бреккер. — Інша банда може викрасти Бо Юл-Баюра раніше за нас. Шуанці. Можливо, равканці. Усі вже склали собі якісь плани дій. Суперечки щодо кордонів і давнє суперництво не мають жодного значення для Керчу. Торговельна Рада дбає лише про ринок, і вони хочуть упевнитися, що інформація про юрду парем залишиться тільки чуткою, та й по всьому.
— Тож провести злочинців до серця Фієрди, щоб вони викрали надважливого в’язня, — це мало не акт патріотизму? — уїдливо поцікавився Матаяс.
— Що ж, я навіть не розраховую, що чотири мільйони крюґе змусять тебе вагатися.
Матаяс сплюнув.
— Залиш свої гроші собі. Удавися ними.
Раптом йому сяйнула думка — грішна, варварська, але це було єдине, що могло дозволити йому повернутися до Пекельних Воріт зі спокійним серцем, навіть якщо без язика. Він відхилився назад настільки, наскільки йому дозволяли пута, і зосередився на Бреккерові.
— Я укладу з тобою угоду.
— Слухаю.
— Я не піду з тобою, але дам тобі план Двору. Це принаймні допоможе тобі минути перший контрольно-пропускний пункт.
— І скільки коштуватиме мені ця дорогоцінна інформація?
— Мені не потрібні твої гроші. Я дам тобі план задурно. — Матаясові було соромно промовляти ці слова, але він не здавався. — А ти дозволиш мені вбити Ніну Зенік.
Тендітна бронзова панянка видала звук, що мав символізувати огиду, — зрозуміло, вона ставилася до нього з презирством. Хлопець, що сидів за столом, припинив малювати свої закарлючки, його щелепа відвисла. Тим не менше Каз не був здивованим. Здавалося навіть, що ця ситуація тішить його. Матаяс здригнувся від думки, що демон точно знав, як тут усе розгортатиметься. — Я можу запропонувати тобі дещо краще, — сказав Каз.
Що може бути кращим за помсту?
— Я більше нічого не хочу.
— Я можу знову зробити тебе дрюскеле.
— То, може, ти чарівник? Добрий дух-вей, що виконує бажання? Я забобонний, а не дурний!
— Знаєш, ніщо не заважає тобі поєднувати ці дві риси, але річ не в цьому. — Каз запхав руку до кишені темного пальта. — Ось воно! — вигукнув він і передав папірець смаглявій дівчині. Іншому демонові. Ця рухалася так м’яко, наче припливла з якогось іншого світу, а ніхто не відчуває, що треба відіслати її назад. Вона піднесла папірець до його обличчя, щоб Матаяс міг прочитати. Документ було написано керчинською й фієрданською мовами. Читати керчинською він не міг, — вивчив її лише у в’язниці, — але фієрданська була достатньо зрозумілою. Гелварові очі почали рухатися вздовж рядків, а серце загупало.
У світлі нових фактів із Матаяса Бенедіка Гелвара негайно й цілком знімаються звинувачення в організації незаконного транспортування рабів.
Його звільнено _____ дня. Суд перепрошує
й зобов'язується забезпечити його квитком на Батьківщину чи до будь-якого іншого пункту за його власним вибором якнайшвидше.
Зі щирими вибаченнями
— Які нові факти?
Каз відхилився на стільці.
— Здається, Ніна Зенік відмовилася від своїх слів. Її звинувачують у кривосвідченні.
Тепер Матаяс урешті подивився на неї — і не міг відвести очей. На її граціозній шиї залишилися синці від його пальців. Хлопець переконував себе, що мав би радіти цьому.
— Кривосвідчення? Як довго ти відпрацьовуватимеш це, Зенік?
— Два місяці, — сказала вона тихо.
— Два місяці?! — Тепер він протяжно й гучно зареготав. Його тіло смикалося, наче отрута скорочувала м’язи.
Інші спостерігали за ним зі слабким занепокоєнням.
— Може, він божевільний? — поцікавився Джаспер, барабанячи пальцями по оздоблених перлинами руків’ях своїх револьверів.
Бреккер стенув плечима.
— Не можу сказати, що йому можна довіряти, але нікого іншого в нас немає.
Два місяці. Імовірно, у якійсь затишній в’язниці, де вона так зачарує охоронців, що ті приноситимуть їй свіжоспечений хліб і збиватимуть подушки. А може, вона просто попросить дозволити їй заплатити штраф, котрий потім у Равці відшкодує її заможний власник Гриші.
— Їй не можна довіряти, ти ж знаєш, — звернувся Матаяс до Бреккера. — Які б секрети ти не сподівався довідатися від Бо Юл-Баюра, вона повезе їх із собою до Равки.
— Дозволь мені подбати про це, Гелваре. Ти просто роби свою частину роботи — і таємниці Бо Юл-Баюра і юрди парем потраплять до рук людей, котрі краще озброєні, щоб залишити чутки чутками.