— Ми, Гелваре. Якщо ми зайдемо так далеко, — виправив його Каз.
Фієрданець ледь помітно стенув плечима.
— Якщо ми зайдемо так далеко, зовнішнє кільце поділене на три сектори: в’язницю, споруди дрюскеле й посольство. Кожен із секторів має власні ворота в кільцевій стіні. Ворота в’язниці завжди працюють, але за ними постійно стежать озброєні найманці. З інших двох у будь-який час функціонують лише одні.
— Як визначають, котрими ворітьми користуватися? — втрутився Джаспер.
— Розклад змінюється щотижня, а вартові дізнаються про свою зміну лише в ніч напередодні.
— Може, це й добре, — зауважив Джаспер. — Якщо нам удасться зрозуміти, котрі ворота не використовують, там не буде ані охорони, ані тих, хто натискає на важелі…
— Навіть коли ворота не використовують, там завжди чергують щонайменше четверо вартових.
— Переконаний, що з чотирма ми якось упораємося.
Матаяс похитав головою:
— Ворота важать тисячі фунтів, і їх можна відчинити лише з будки вартових. І навіть якщо вам удасться підняти одні з них, відчинення воріт поза розкладом активує Чорний Протокол. Увесь Двір буде ізольовано, і вас швиденько викриють.
Кімнатою попливли брижі занепокоєння. Джаспер незграбно посунувся. Судячи з облич присутніх, кожного схвилювала та сама думка: «У що ми вплуталися?» Лише Каз залишився незворушним.
— Запиши все, — сказав він Віланові, тицяючи в папір. — Гелваре, я сподіваюся, пізніше ти опишеш молодшому Ван Екові механізм сигнальної системи.
Матаяс насупився.
— Не те що б я справді знав, як вона працює. Якийсь набір дротів і дзвіночків.
— Розкажеш усе, що знаєш. Де вони триматимуть Бо Юл-Баюра?
Матаяс повільно підвівся й наблизився до плану, що оживав під Вілановим пером. Його рухи були неохочими й настороженими, наче Каз запропонував погладити гримучу змію.
— Імовірно, тут, — сказав фієрданець, показуючи пальцем на мапу. — У секторі в’язниці. Камери з найвищим рівнем безпеки розташовані на останньому поверсі. Тут тримають найнебезпечніших злочинців. Убивць, терористів…
— Гришників? — поцікавилася Ніна.
— Саме так, — відповів Гелвар, вишкіряючись.
— Ви, друзі, збираєтеся добряче нас розважити, чи не так? — запитав Джаспер. — Зазвичай люди починають ненавидіти одне одного, пропрацювавши разом тиждень, але ви двоє рвонули на старті.
У відповідь він дістав два сердиті погляди й променисто всміхнувся, але Казова увага була зосереджена на планах на майбутнє.
— Бо Юл-Баюр не становить небезпеки, — мовив він задумливо. — Принаймні такої, як інші. Гадаю, вони не триматимуть його під замком разом із грабіжниками.
— Я думаю, його триматимуть у могилі, — зауважив Матаяс.
— Виходитимемо з припущення, що він досі живий. Бо Юл-Баюр — важливий в’язень, вони не хочуть, аби він потрапив до неправильних рук, перш ніж постане перед судом. То де він опиниться?
Матаяс подивився на мапу.
— Споруди в зовнішньому кільці оточують крижаний рів, а в його центрі перебуває Білий острів, де розташовані скарбниця й королівський палац. Це найнеприступніше місце в Льодовому Дворі.
— Тоді Бо Юл-Баюр буде там, — відповів Каз.
Матаяс посміхнувся. Насправді це була навіть не посмішка, а радше вишкіряння зубів.
«Він навчився так вищирятися в Пекельних Воротах», — подумав Джаспер.
— Тоді ваші пошуки не мають сенсу. Група чужинців у жодному разі не потрапить до Білого острова.
— Не радій передчасно, Гелваре. Якщо ми не вийдемо звідти, тобі не бачити свого помилування, як власних вух.
Матаяс здвигнув плечима.
— Я не можу змінити реальність. За крижаним ровом пильнують із численних вартових веж на Білому острові та з пункту спостереження на верхівці Годинника Старійшин. Його неможливо перетнути іншим шляхом, аніж по скляному мосту, але туди не можна потрапити без дозволу.
— Наближається Грінґкелла, — утрутилася Ніна.
— Замовкни! — гиркнув у відповідь Матаяс.
— Прошу, продовжуй, — мовив Каз.
— Грінґкелла — це «день, коли слухають». Коли він надходить, на Білому острові відбувається посвята нових дрюскеле.
Шкіра на Матаясових кулаках напнулася й зблідла.
— Ти не маєш права говорити про такі речі. Вони священні.
— Це факти. Фієрданська шляхта влаштовує гучну вечірку, запрошуючи гостей із цілого світу, і чимало розважальників приїздить із Кеттердама.
— Розважальників?