Він не зупинився, щоб перепочити. Зачепився пораненою ногою за такелаж, ігноруючи біль, перевірив приціл гвинтівки й почав стріляти в усіх, хто був у межах досяжності.
«Чотири мільйони крюґе», — казав він собі, перезаряджаючи гвинтівку й шукаючи наступного ворога в приціл. Через туман було погано видно, але Джаспер мав особливий хист, котрий дозволив йому залишитися в лавах Покидьків, навіть коли його борги зросли до небес і стало зрозуміло, що хлопець полюбляє карти більше, аніж удача любить його. Чотири мільйони крюґе перекреслять усі борги й даруватимуть йому успіх чималий час.
Він помітив Ніну й Матаяса, котрі намагалися прокласти собі шлях до пірса, але дорогу їм перегородило щонайменше з десяток чоловіків. Каз біг в іншому напрямку, а Інеж узагалі ніде не було видно, та коли йшлося про Мару, це не мало багато значення. Вона могла висіти на вітрилах за метр від нього, а він навіть не помітив би.
— Джаспере!
Крик долинув здалека знизу, і минула мить, поки Джаспер зрозумів, що його кликав Вілан. Хлопець вирішив не зважати, знову прицілюючись.
— Джаспере!
«Я вб’ю цього маленького ідіота!»
— Що тобі треба? — крикнув у відповідь.
— Заплющ очі!
— Ти не можеш мене поцілувати звідти, Вілане.
— Просто роби!
— Для тебе краще, щоб це було недарма. — Він стулив повіки.
— Заплющив?
— Дідько тебе бери, Вілане, так заплю…
Знизу долинуло різке пронизливе виття, і за Джасперовими повіками розквітло яскраве світло. Коли квітка зів’яла, він наважився розплющити очі.
Унизу незграбно тинялися чоловіки, засліплені Вілановою фотобомбою. А от Джаспер бачив неперевершено. «Непогано як для купцевого дитяти», — подумав він і відкрив вогонь.
12
Інеж
Ще до того, як Інеж уперше поставила ногу на линву чи навіть на мотузку для тренувань, тато навчив її падати — захищати голову й мінімізувати шкоду, але не змагатися зі своїми власними імпульсами. Навіть коли ударна хвиля з гавані збила її з ніг, дівчина згорнулася клубочком. Вона важко впала, але вже за мить скочила на ноги й притислася до пакувальної скрині. У вухах дзвеніло, а ніс свербів від різкого порохового смороду.
Інеж окинула Каза та інших коротким поглядом і зробила те, що вміла найкраще, — зникла. Видряпалася на контейнери з вантажем легко, наче моторна комашка; її ступні в черевиках із гумовою підошвою безпомилково знаходили найменшу заглибинку чи опору.
Те, що Інеж побачила згори, стурбувало її. Покидьків було значно менше, а групи чоловіків уже підкрадалися до них із лівого й правого флангів. Каз недарма вирішив зберігати справжній пункт їхнього призначення в таємниці від інших. Хтось усе випатякав. Інеж намагалася не зводити з команди очей, але, мабуть, хтось інший із банди встромив носа не у свої справи. Каз так і казав: «Усе в Кеттердамі просочується назовні, і тут не допоможе ані Рейка, ані „Воронячий клуб“».
Хтось стріляв зі щогли їхнього нового «Феролінда». Можна було сподіватися, що Джаспер уже дістався до шхуни, і тепер їй залишалося тільки виграти трохи часу, щоб решта команди теж опинилася там.
Дівчина ледь чутно побігла верхівкою скринь, рухаючись у бік, де було гамірно, і видивляючись того, хто стане її новою мішенню. Тепер це було досить легко. Жоден із ворогів не сподівався на атаку згори. Вона зістрибнула на двох чоловіків, котрі стріляли в Ніну, промовила мовчазну молитву й розпорола спочатку одне горло, а потім інше. Коли другий чоловік упав, дівчина нахилилася до нього й засукала його правий рукав. Там було татуювання — рука з відрізаними біля кісточок указівним і середнім пальцями. Чорні Вістря. То це була просто відплата за Казове викриття Ґілза чи дещо більше? Яким чином їм удалося так збільшити свою чисельність?
Вона рушила до наступного проходу між контейнерами, тримаючи в голові мапу з розташуванням інших нападників. Спершу Інеж знешкодила дівчину з масивною неповороткою гвинтівкою, потім простромила кинджалом чоловіка, котрий, вочевидь, спостерігав за її флангом. Він мав татуювання у вигляді п’яти пташок, що летять клином, отже, належав до Голених Дурників. Тож скільком бандам вони протистоять?
За наступним рогом був завулок. Чи варто їй залізти нагору, щоб перевірити свою позицію, чи ризикнути стикнутися з тим, що чекає на неї з іншого боку? Інеж глибоко вдихнула, пригнулася й стрибком заскочила за ріг. Цієї ночі святі були прихильними до неї: два чоловіки обстрілювали док, стоячи до дівчини спиною. Вона обірвала їхні нікчемні життя двома швидкими ударами лез. Шість тіл, шість загублених життів. Колись їй доведеться чимало спокутувати, але вона допомогла трохи вирівняти шанси Покидьків. Тепер їй потрібно потрапити на шхуну.