Хлопець подивився на сірі брижі на воді, котрі нескінченними вервечками тягнулися до обрію. Йому ніколи не подобався океан, відчуття чогось невідомого під ногами, думка про те, що хтось голодний і зубатий може вичікувати, щоб затягнути тебе під воду. А тепер він почувався так щодня. Навіть на суходолі.
— Я заборгував, Інеж.
— Ти завжди маєш повно боргів.
— Ні. Цього разу все геть кепсько. Позичив гроші не в тих людей. Ти знаєш, що мій батько має ферму?
— У Новозем’ї.
— Так, на заході. Цього року вона лише почала приносити прибуток.
— Ох, Джаспере, ти ж не зробив цього?
— Мені потрібна була застава. Я сказав йому, що мені треба завершити освіту в університеті.
Дівчина пильно дивилася на стрільця.
— Він думає, що ти студент?
— Для цього я прибув до Кеттердама. Першого ж тижня в місті я пішов разом з іншими студентами до Східної Клепки. Поклав кілька крюґе на стіл. Це була просто примха. Я тоді навіть не знав правил «Мейкерового колеса». Та коли круп’є закрутив його, я зрозумів, що ніколи не чув чарівнішого звуку. Я виграв і продовжував вигравати. То була найкраща ніч мого життя.
— І відтоді ти полюєш на таку саму?
Він кивнув.
— Я мав би залишитися в бібліотеці. Виграв. Програв. Програв більше. Мені потрібні були гроші, тож я взявся за деяку роботу для банд. Два хлопці наскочили на мене в провулку однієї ночі. Каз розібрався з ними, і відтоді ми працюємо разом.
— Він, напевно, найняв тих двох, щоб напали на тебе, аби ти почувався його боржником.
— Він би не… — Джаспер на мить зупинився й засміявся. — Звичайно, він так би й учинив. — Стрілець розігнув пальці й зосередився на лініях своїх долонь. — Каз такий… Не знаю, він не схожий на жодну людину з тих, котрі мені траплялися. Він дивує мене.
— Так. Наче бджолиний рій у шухляді комода.
Хлопець зайшовся гавкучим сміхом.
— Десь так.
— То що ми тут робимо?
Джаспер повернувся до моря спиною, відчуваючи, як горять щоки.
— Сподіваємося на мед, мабуть. І молимося, щоб нас не пожалили.
Інеж штовхнула його плече своїм.
— Тоді принаймні ступінь дурнуватості в нас обох однаковий.
— Я не знаю, які в тебе виправдання, Маро. А я сам із тих людей, котрі ніколи не можуть піти геть у разі поганого роздавання.
Вона взяла його під руку.
— Це робить тебе паскудним гравцем, Джаспере. Але чудовим другом.
— Ти занадто гарна для нього, знаєш про це?
— Знаю. Та й ти теж.
— Прогуляємося?
— Так, — відповіла Інеж, крокуючи поруч із ним у лад. — А потім мені буде потрібно, щоб ти відволік Ніну, поки я пошукаю свої ножі.
— Жодних проблем. Я просто приведу Гелвара.
Коли вони вирушили до протилежного боку палуби, Джаспер озирнувся й подивився на штурвал. Каз не рухався. Він досі спостерігав за ними, його очі залишалися такими ж безжальними, а обличчя так само незбагненним, як завжди.
18
Каз
Казові знадобилося два дні від того моменту, коли вона вперше вийшла з хірургічної каюти, щоб наблизитися до Інеж. Вона сиділа сама, схрестивши ноги й зіпершись на корпус корабля, та сьорбала з горнятка чай.
Бреккер покульгав до неї.
— Я хочу дещо показати тобі.
— У мене все гаразд, дякую, що поцікавився, — відповіла дівчина, дивлячись угору. — Як ся маєш ти?
Каз відчув, як вигнулися його губи.
— Блискуче. — Він незграбно вмостився біля неї й відклав ціпок убік.
— Болить нога?
— З нею все добре. Ось, дивись. — Хлопець розгорнув між ними Віланів план тюремного сектора.
На більшості хлопчикових мап Льодовий Двір було зображено згори, але в’язниця була намальована, наче ти дивився на неї збоку. Це був переріз, котрий демонстрував складені один на одного поверхи будівлі.
— Я вже це бачила, — відізвалася Інеж. Провела пальцем пряму лінію від підвалу до даху. — Шість поверхів комином угору.
— Ти можеш це зробити?
Вона звела свої темні брови.
— А є якась інша можливість?
— Ні.
— Тож якщо я скажу, що не можу туди видряпатися, ти накажеш Шпехтові розвертатися та плисти назад до Кеттердама?
— Я знайду іншу можливість, — сказав Бреккер. — Не знаю яку, але так просто від винагороди не відмовлюся.
— Ти знаєш, що я можу це зробити, Казе, і знаєш, що не збираюся відмовлятися. Тоді чому питаєш?
«Тому що я два дні шукав привід, щоб поговорити з тобою».