Нечутно відчинились напівовальні двері, автоматичні східці винесли прибулих вище, до других дверей, за якими відкрилась панорама численних коридорів, що розходилися в різні боки. Одним з коридорів вчені потрапили до величезного круглого, метрів на сто в діаметрі, приміщення, увінчаного прозорим куполом. Море проміння лилося знадвору, але, пройшовши крізь смарагдові стіни, перетворювалося в м’яке, приємне для ока освітлення.
На протилежному від входу боці були півколом розташовані білосніжні столи з прозорим накриттям, які піднімалися на два метри над підлогою. Посередині залу виднівся невеликий пульт. Над одним з столів нависли дивної форми рефлектори, до них підводилась система проводів і труб.
Аеровел показав пальцем на цей стіл.
— Бачиш? Там лежить труп Джон-Ея…
— І ти…
— І я вирішив воскресити його!
— Але ж тисячі років!..
— Ти чув його заповіт? — суворо запитав Аеровел. — Вони вірили, що ми — люди майбутнього — зможемо воскресити їх. І, якщо говорити відверто, вони мають не менше право жити в наш час, ніж наші сучасники…
— О друже мій! — гаряче потиснув руку товариша Ліахім. — Я радий за тебе. Але чи впевнений ти в успіху?..
— Абсолютно! Збереглися всі тканини. Ми тільки відновимо їх життєздатність.
Аеровел підійшов до пульта, натиснув кнопку виклику. Відразу ж в приміщенні з’явилось кілька чоловік. Вони наблизились до підвищення, на якому лежало тіло людини, і зупинились, очікуючи розпоряджень вченого.
Аеровел кивнув їм, включив апаратуру. Над столом навис велетенський кожух, з нього виходило ледве чутне, але потужне гудіння. Рефлектори спалахнули блакитним промінням, під прозорим накриттям попливли зеленкувато-фіолетові хвилі. Асистенти схилилися над екранами, уважно дивлячись з їх допомогою на труп.
На маленьких екранах пульта відмічались зміни, що відбувалися в організмі людини, яку воскрешали. Аеровел, не відводячи погляду від пульта, тихо говорив:
— Ти розумієш, все відбувається дуже просто. Раніше, упродовж сотень тисяч років наука шукала живий синтетичний білок, щоб вертати мертвих до життя або продовжувати життя взагалі. Останні дослідження показали, що в цьому нема необхідності. Здійснюється атомно-молекулярна перебудова живої речовини — і ніяких додатків живого білка!
Безсмертя — це практично регулярне стимулювання клітин організму з допомогою ось цієї активізуючої апаратури. Воскрешення — це відновлення функціонування всіх зв’язків організму з допомогою відновлення попереднього розташування клітин. Це можливо до того часу, доки організм не розклався.
— Коли ж ти запропонуєш відкрити еру безсмертя? — тихо й урочисто запитав Ліахім.
— Це вирішить Космічна Рада. Інститут приготував усі матеріали, апаратуру. Але я проведу експеримент тепер. Джон-Ей буде не тільки воскрешений, а й першим введений в безсмертя.
Гудіння всередині накриття припинилось. Кожух поплив угору. Один з асистентів тихо промовив:
— Всі зв’язки в організмі відновлені, вуглецеві нашарування видалені.
Аеровел кивнув, ще кілька секунд мовчазно спостерігав зображення на екранах.
— Ось бачиш, — заговорив він, — магнітно-біологічне поле, згідно закону неповторності даного індивіда, відновило абсолютно таке ж співвідношення клітин і молекулярно-кристалічних структур в організмі, як і при житті. Тепер можна…
— Стимулятор! — приглушеним голосом промовив Аеровел.
Ліахім поглянув на шкалу і жахнувся. В конденсаторі нагромадилася енергія в мільйони вольт! Аеровел дав команду автоматам. Асистенти, які стояли біля стола, здригнулися. Тіло Джон-Ея підстрибнуло і знову завмерло. Та ось на темних круглих екранах пульта засяяли золоті зірочки, вони збільшувались, витягувались, перетворювались у змійки.
Через хвилину ясні живі зиґзаґи весело забігали по темному полю, повідомляючи про те, що людина воскресла.
Аеровел витер рясний піт, що виступив на високому матовому чолі від хвилювання, і з радісною посмішкою подивився на товариша.
— Ну?..
— Я вражений, — прошепотів Ліахім. — Покажи мені його. Вчені підійшли до столу. Асистенти шанобливо розступилися. Ліахім побачив за накриттям постать людини, закутану тонкою сіткою. Груди її здригались.
— Звільнити тіло! — наказав Аеровел.
Асистенти швидко прибрали сітчасті електроди, прозоре накриття і відступили від підвищення. Оголене тіло Джон-Ея було блідо-синім. Та ось воно поступово наповнювалось фарбами, рожевіло. Червоні плями з’явились на жовтому худому обличчі, перетворилися в суцільний рум’янець. Задрижали повіки, розтулилися і знову закрились вуста. Минуло кілька хвилин серед повної тиші.