— Важко бути безжальним, коли жартуєш про друга, — розповідала вона мені. — Ми не хотіли втратити своєї репутації людей, що завжди кажуть правду про політиків, але тримати необхідну дистанцію складно.
Одному з акторів «Вечірнього кварталу» вдалося зробити пародію на Зеленського, яка здалася Олені доволі смішною, але недостатньо жорсткою. Щоб уникнути конфліктів із колегами через ці питання гордості та політики, чесності та дружби, Олена вирішила припинити писати для «Вечірнього кварталу», а натомість працювати над іншими проектами старої студії Зеленського. Свого імені у програмах і фільмах не ставила — не хотіла, щоб глядачі та критики дивилися на продукцію студії крізь політичні лінзи та шукали прихованих смислів у сценах і номерах, написаних дружиною президента.
Зеленський добре розумів, що тягнути Олену в центр уваги не варто.
— Спочатку чоловік зовсім не змушував мене обов’язково робити щось як перша леді. Мені було сказано: можеш займатися своїми справами, жити власним життям, нікому не треба тебе бачити.
Із часом вона погодилася потрохи вживатися в роль — якщо зможе робити це по-своєму, а не під тиском умовностей і протоколів.
— Я відразу зрозуміла, що не буду просто аксесуаром на його виступах і зустрічах, який стоїть поруч і всміхається, — казала мені Олена. — Цього я робити не хотіла.
Однак цього часто вимагала її роль. У червні Олена супроводжувала Зеленського до Парижу, в одній із його перших закордонних поїздок після обрання, і позувала із чоловіком для світлин, стояла поруч і всміхалася під час офіційного прийому в Єлисейському палаці. Навіть якщо манірність дійства Олену дратувала, деякі елементи пишної церемонії сприймалися дивовижними й чарівними: військовий оркестр, що грав на честь гостей, церемоніальні гвардійці, що марширували в капелюхах зі встромленим у них червоним пір’ям. Кому ще дано побачити Париж ось так?
Перша леді Франції Бріжит Макрон запросила Олену Зеленську на неофіційну зустріч і допомогла зрозуміти, чого вони можуть досягти. Шлюбні партнери європейських лідерів рідко мають офіційний титул або обов’язки, а їхні функції, як правило, погано визначені. У Франції, після того, як 2017 року посаду обійняв Емманюель Макрон, це змінилося. Дружина Макрона отримала офіційний статус в адміністрації, з власним штатом, бюджетом і офісом. Олена взяла до уваги такий підхід і, за підтримки Зеленського, проштовхнула такі самі зміни на Банковій, створивши Офіс першої леді — окрему установу з власними ресурсами. Новий статус допоміг звільнитися від функції, яку перша леді називала «декоративною» — «мати гарний вигляд на задньому плані». Олені все ще було незвично і дещо принизливо посідати роль, яка випливає не з її досягнень, а з досягнень чоловіка. Утім, отримавши такий шанс, Олена Зеленська хотіла використати його якнайкраще.
Для президента Зеленського поїздка до Парижу стала запасним варіантом. Пріоритетом у планах поїздок на перший рік каденції була організація подорожі до Сполучених Штатів, найважливішого союзника України. Президентська команда хотіла влаштувати повноцінне турне: не лише звичні зупинки у Нью-Йорку та Вашингтоні, а й масштабну поїздку Техасом і Каліфорнією, щоб обговорити співпрацю в енергетичному й технологічному секторах. Зеленському понад усе треба було продемонструвати, що під його керівництвом союз із США лише зміцніє. Збройні сили України покладалися на допомогу США, і президент розумів, що найменша ознака послаблення американської підтримки спонукатиме Росію до агресивніших дій на Донбасі. Поїздка до Сполучених Штатів не просто потішила б марнославство Зеленського. Від неї залежали життя українських військових. А також — успіх мирного плану президента.
Помічники вважали, що організувати тур буде нескладно. Президент Трамп, який перебував на посаді третій рік, у ніч українських виборів зателефонував привітати Зеленського та запросив його до Вашингтону. Посланці Трампа привезли на інавгурацію письмове запрошення для Зеленського відвідати Білий дім. Українці поставилися до цього серйозно. Однак щоразу, коли намагалися узгодити дату, американці розводили тяганину.
— Це просто смішно, — сказав президентський радник Ігор Новіков, який брав участь в організації поїздки. — Щось тут сильно негаразд.
Ніхто в команді, а найменше Зеленський, не помічав ознак того, що назріває гучний скандал: скандал, який усього лише через сім місяців призведе до імпічменту президента США. У перші тижні на посаді вони майже не звертали уваги на закордонні справи. Були надто зайняті формуванням уряду і з’ясовуванням того, як керувати країною.