Якщо розібратися, він був відсутній не так уже і довго. Всього за кілька місяців встиг побувати у далекому зарубіжжі, а потім осів у глибинці. А з цим містом його вже майже нічого не пов'язувало, хіба що спогади. Жінка, яка чекала у кафе, стала йому чужою.
Та щойно побачив її, зрозумів, що поквапився з висновками, і не все так просто. Вона трохи погладшала, проте це їй навіть личило. Виглядала впевненою і невимушеною.
— Привіт, — сказав Вадим, сідаючи навпроти. — Гарно виглядаєш. Заміж за олігарха вийшла?
Її щирий сміх тільки підтверджував зміни.
— Чому за олігарха? Я ж не в хутрі та діамантах.
— За іншими ознаками здалося.
— Якими ж, цікаво?
— Надто упевнено почуваєшся, — пояснив Лужний.
— А… ну є трохи. Заміж не вийшла. Олігархи не з такими, як я, одружуються, та й мені це не потрібно.
— Гаразд, — припинив порожні розмови Вадим. — Тобі щось замовити? Каву? І давай швидше до справ.
— Діловий підхід, — знов засміялася Алла. — В Америці навчили? Я вип'ю кави. Але сама замовлю, якщо ти не проти.
— Отже, давай до справи, — продовжувала вона. — Я хотіла б відповісти на твої запитання, які ти мені дуже часто ставив і через які нервувався та ображався на мене.
— І заради цього треба було їхати в таку далечінь? Чого не по телефону?
Вадим не приховував невдоволення, і вона здивовано повела бровами.
— Ти також змінився…
— Нічого дивного. Життя змінює усіх. То що далі?
Відчуття, що марно втрачає час, затопило його з головою. Схоже, в цієї жінки виникла якась тимчасова потреба у ньому, а коли вона зникне, то зникне і сама Алла, як це бувало досі не раз. Та тепер це вже не так важливо, адже колишні почуття вмерли. Тому думки про Труша, Колісника та двох невідомих кривдників продожували вирували в його голові, коли Алла почала свою розповідь.
…Два роки тому вона глибоко вкололася голкою, коли робила ін'єкцію. Отримавши результати обстежень пацієнта, вона втратила під ногами землю. Виявилося, що хлопець був інфікований ВІЛ. За правилами, вона мала звернутися у відповідну інстанцію для обстеження і профілактичного лікування. А тоді, коли стався прикрий випадок з використаною голкою, це мало бути зафіксовано у відповідному акті так званих аварійних станів, що дозволило б у випадку її інфікування отримати відповідну допомогу, адже випадок стався під час виконання службових обов'язків.
Усі нюанси катастрофи Вадимові не треба було пояснювати, адже він і сам варився у цьому котлі, а тому надто добре все розумів. У повсякденні з медпрацівниками нерідко трапляються випадки, які підпадають під визначення «аварійний стан». Оформити належним чином бодай один буде означати, що потім впродовж місяця, а то і більше доведеться давати пояснення в різних інстанціях. Виконання ж обов'язків при цьому ніхто не відміняв, а так звана державна допомога у подібних випадках більш ніж символічна. Усе це й змушує медиків заплющувати очі на подібні речі й сподіватися виключно на Бога.
Тож після отримання трагічного для медсестри висновку серологічної лабораторії перед нею відкрилося дві перспективи. Перша — написати заяву про те, що сталося, і таким чином втратити роботу, навісити на себе відповідний ярлик, зате отримати превентивне лікування з невизначеними результатами. Другою була та сама надія на Бога і власне везіння, адже не кожен, хто вколовся інфікованою голкою, отримує ВІЛ. І тоді є ймовірність залишитися на роботі, у колі колег та друзів, зберегти фінансовий стан, обстежуючись щомісяці упродовж цілого року.
З двох можливих варіантів Алла обрала другий. Відтоді життя перетворилося на очікування. Вона здавала аналіз і, отримавши негативний результат, зустрічалася з Вадимом, часто-густо знімаючи стрес алкоголем. А потім упродовж чотирьох тижнів уникала зустрічей, готуючись до дня, який міг перекреслити решту її життя.
— Ось, виявляється, яке пояснення сексу за твоїм суворим розкладом… — вражено вимовив Вадим.
— Так. Усе моє життя відтоді набуло чіткого розкладу. Він визначався отим страшним днем, коли, переживши усі можливі й неможливі потрясіння в очікуванні результатів аналізу, я дозволяла собі зустрітися з тобою, адже на цей момент точно була здоровою і не могла тебе інфікувати. Потім починалося все спочатку.
Взявши сумочку, Алла витягла з неї купу паперів і поклала перед ним на стіл. Це були роздруківки результатів її анонімних обстежень. Він мовчки переглядав аркуші.