З промови в. ж. Ґоддарда, кандидата на посаду верховного клинка, сьомого січня Року хижака
Зараз ми опинилися в поворотому моменті нашої історії, так само критичному, як і той день, коли ми побороли смерть. У нас ідеальний світ — але ідеальність не затримується в одному місці. Вона немов той світлячок, від природи невловима й непередбачувана. Можливо, ми й піймали її в банку, але та банка розбилася, і для нас існує небезпека погинути на її осколках. І ті, хто входить до «старої гвардії», як нас називають, зовсім не старі. Ми приймаємо революційну зміну, яку передбачали женці Прометей, Ганді, Єлизавета, Лао-цзи й усі засновники. Зараз нам як ніколи варто прийняти саме їхнє перспективне бачення і проживати життя за їхніми ідеалами, інакше ризикуємо втратити себе через жадобу й корупцію, від яких так потерпало смертне людство.
Для нас як женців важливим є не те, чого ми хочемо, — а лише те, якими нас хоче бачити світ. Ставши вашим верховним клинком, я слідкуватиму за тим, щоб ви дотримувалися найвищих ідеалів і ми змогли гордитися тим, ким та чим ми є.
З промови в. ж. Кюрі, кандидата на посаду верховного клинка, сьомого січня Року хижака
Було вирішено зламати традицію і перед голосуванням висвятити нових женців, а тоді проекзаменувати учнів. Це дасть усім трохи часу, щоб усе обдумати, — але, враховуючи суперечливий характер цієї події, щоб справді її обдумати, потрібно набагато більше, ніж кілька годин.
Жниця Кюрі повернулася з дебатів емоційно виснажена. Анастасія помітила, але Марі добре ховала це від інших.
— Ну як я? — запитала вона.
— Ви були неперевершені, — сказала Анастасія, і всі, хто сидів навколо них, теж реагували схожим способом — але в ту пообідню пору панувало погане передчуття, що затьмарювало навіть найкращі побажання.
Після дебатів женців випустили в ротонду для дуже необхідної перерви. Під час обіду всі напихалися, але здавалося, що ніхто не рветься куштувати пообідню закуску. Вся Цитадель женців, здається, вперше погодилася, що відбувалося дещо, важливіше за їжу.
Жницю Кюрі, наче служба безпеки, оточили її головні прихильники: Мандела, Сервантес, Енджелоу, Сунь-цзи й кілька інших. Анастасія, як завжди, почувалася недостойною поміж великих, а вони все одно посунулися, щоб вона стояла в колі, як їхня рівня.
— Який прогноз? — питала жниця Кюрі усіх, хто мав мужність їй відповісти.
Жнець Мандела в сум’ятті похитав головою.
— Навіть не знаю. Ми переважаємо відданих послідовників Ґоддарда — але ще існує більше ста незалежних женців, які можуть проголосувати за будь-кого з вас.
— Як на мене, — сказав одвічний песиміст, жнець Сунь-цзи, — то все вже зрозуміло. Ви чули, які тут ставили питання? «Як вплине скасування квоти на наш вибір збирань? Чи послаблять закон про заборону шлюбу та стосунків? Чи можемо ми відмовитися від перегляду генетичного індексу, щоб женців не карали за випадкові прояви етнічної дискримінації?»
Він з огидою похитав головою.
— Це правда, — мала визнати Анастасія, — майже кожне питання адресували Ґоддардові.
— І, — додав жнець Сервантес, — він казав їм те, що вони хотіли почути!
— Це завжди так працює, — журилася жниця Енджелоу.
— Не у нас! — наполягав Мандела. — Ми не маємо купуватися на блискучі цяцьки!
Сервантес глянув у протилежний бік зали.
— Скажи це всім женцям, які додали до своїх мантій коштовності!
А тоді до розмови долучився новий голос. Це був жнець По, який завжди здавався навіть похмурішим за свого історичного покровителя.
— Не хочу стати провісником кінця, — скорботно сказав він, — але це таємне голосування. Я певен, що жницю Кюрі багато хто підтримуватиме напоказ, та коли ніхто не буде дивитися, проголосують за Ґоддарда.
Правдивість цього факту вразила їх, наче ворон під дверима спальні.
— Нам потрібно більше часу! — прогарчала Марі, але вони його не мали.
— Сама суть голосування в той самий день — щоб запобігти інтригам і впливу, які можливі під час затягнутого змагання, — нагадала жниця Енджелоу.
— Але ж він морочить їм голови, — лютував Сунь-цзи. — Він з’являється нізвідки, пропонує амброзію богів — усе, чого може бажати жнець! Хто може звинувачувати їх, що піддалися гіпнозу цієї миті?