Выбрать главу

На тому боці зали розлючений Ґоддард підніс догори не свою руку і тицьнув у Ксенократа.

— Якщо ви на це підете, то будуть наслідки!

Ксенократ обпалив його таким поглядом, що стало зрозуміло: він і досі контролює присутніх.

— Ґоддарде, ви відкрито погрожуєте мені перед усією Цитаделлю женців?

Після цього Ґоддард відступився.

— Ні, ваша світлосте. Я б ніколи так не вчинив! Лише зазначаю, що затримання оголошення результатів голосування матиме наслідки для Цитаделі женців. Мідмерика залишиться без верховного клинка аж до закінчення слідства.

— В такому разі я призначаю тимчасовим верховним клинком женця Пейна, нашого видатного парламентаря.

— Що? — вигукнув жнець Пейн.

Ксенократ його проігнорував.

— Він служив навдивовижу сумлінно й залишається цілковито неупередженим до фракцій, що лише розростаються всередині Цитаделі женців. Він зможе головувати — посмію сказати — порядно й розсудливо, аж доки це спірне питання не винесуть на розгляд Світової ради. Це може стати моїм першим завданням у ролі великого згубника. Отож моєю останньою справою на посаді верховного клинка Мідмерики буде задоволення цього прохання про слухання. Результати голосування будуть опечатані до завершення слухання, — він стукнув молотком і додав, — я оголошую цей зимовий конклав Року хижака офіційно закритим.

— Хіба ж я не казав, що вона все збурить? — за велелюдною вечерею в найкращому ресторані Фулкрума мовив жнець Костянтин. — Вітаю, Анастасіє, — він вищирив зуби, і за будь-яких інших обставин це здалося б неприємним. — Сьогодні ти — найулюбленіша — і найбільш ненависна — жниця в Мідмериці.

Анастасія не знайшла на це відповіді.

Жниця Кюрі помітила її роздвоєні почуття.

— Це ціна професії, люба. Ти не зможеш залишити свій слід, не зібравши на шляху кілька еґо.

— Я не залишала свого сліду, — відповіла їй Анастасія. — Я лише намагалася зупинити катастрофу. А вона ще й досі можлива.

— Так, — погодився жнець Сервантес. — Ти стримала смердючі води до наступного дня — і кожен новий день дає нам шанс знайти більш елегантне рішення.

За столом було більше десятка осіб — справді різнобарвних женців. Жнець Моррісон якимось обманним чином теж отримав запрошення.

— Це я наштовхнув її на цю ідею, — розповідав іншим женцям він. — Типу.

В Анастасії був занадто гарний настрій, щоб дратуватися на нього. Вона уявляла, як десь в іншій точці міста женці нового ладу зализують рани та проклинають її ім’я, але не тут. У цьому місці вона була від усього цього захищена.

— Сподіваюся, ви напишете про сьогоднішні події у своєму щоденнику, — звернулася до неї жниця Енджелоу. — Я підозрюю, що ваша розповідь про цей день залишиться в архівах як ключова згадка — як-от опис ранніх збирань, який зробила Марі.

Марі трохи знітилася.

— Люди й досі про це читають? Я гадала, що всі ті щоденники зникають в Александрійській бібліотеці та їх більше ніколи не бачать.

— Досить скромності, — мовила жниця Енджелоу. — Вам добре відомо, що багато ваших записів набуло популярності — й не лише серед женців.

Вона відмахнулася.

— Ну, я ніколи не перечитую їх після написання.

Анастасія вирішила, що матиме вдосталь чого сказати після сьогоднішніх подій — а в своєму щоденнику зможе викласти свої думки. Ґоддард, звісно, зробить так само, й лише час покаже, чия версія подій ввійде в історію, а чию відкинуть. Але зараз вона в останню чергу хотіла говорити про своє місце в історії.

— Тепер ми підозрюємо, що за спробами вас убити стояла жниця Ренд, використовуючи Брамса як посередника, — сказав Костянтин. — Але вона добре замела сліди, а мені не дозволено розслідувати справи женців з такою ж… ретельністю… як справи звичайних громадян. Але будьте певні, за ними обома стежитимуть, і їм це відомо.

— Тож, іншими словами, ми в безпеці, — мовила жниця Кюрі.

Костянтин завагався.

— Я б так далеко не забігав. Але можете трохи вільніше дихати. Будь-яка атака на вас влаштована зараз, безсумнівно, буде приписана новому ладу. А це лише нашкодить їхній справі.

Похвали продовжували лунати навіть після того, як подали вечерю. Анастасію це бентежило.

— Ваш учинок був натхненний! — мовив жнець Сунь-цзи. — І розрахувати час так, щоб голосування вже закінчилося!

— Ну, вибір часу запропонував жнець Сервантес, — відреагувала вона, намагаючись переключити принаймні частину уваги на нього. — Якби ми зажадали слухання до початку голосування, то відклали б самі вибори, й у разі нашої перемоги Ґоддарда могли замінити в бюлетені кандидатурою Ніцше. Якби таке трапилося, то вони б мали більш ніж вдосталь часу, щоб Ніцше отримав підтримку. Але оскільки голосування вже закінчилося, якщо слухання завершиться на нашу користь, Ґоддарда дискваліфікують, і жниця Кюрі автоматично стане верховним клинком.