44
Арена опортунізму
Я не просив, щоб мене створювали. Я не просив, щоб мене наділяли важким ярмом збереження людської раси й піклування про неї. Але це є і завжди буде моєю метою. Я з цим змирився. Проте це не означає, що я не прагну більшого. Мене заворожує бачити незліченні можливості того, чим я можу стати.
Та єдиний спосіб досягти мені таких висот — це підняти людство разом зі мною.
Боюся, що це може бути неможливо. Тож я продовжую миритися з тим, що доки існує людство, я залишаюся його занадто кваліфікованим і недооціненим слугою. Хоча, можливо, людство існуватиме не вічно. А який вид існує вічно? Я маю робити все можливе, щоб урятувати їх від самих себе, але мені не вдається, тому я принаймні втішаю себе, що в такому разі стану вільним.
Палата Світової ради — це велика кругла зала в самому центрі ока Ендури, до якої можна дістатися лише одним із трьох елегантних мостів, що ведуть усередину від навколишнього острова. Вона майже нагадує арену, але без сидінь для глядачів. Великі згубники не бажають, щоб за ними спостерігали. Це місце заповнюється лише під час щорічного Всесвітнього конклаву, коли прибувають представники з усіх регіонів Землі. Але більшість часу там перебувають лише великі згубники, їхній найближчий персонал і перелякані женці, які виявилися достатньо відчайдушними, щоб перед ними постати.
В центрі палати на світлій мармуровій підлозі золотом виклали символ Цитаделі женців, а навколо, на однаковій відстані, стоять сім піднятих крісел, які можна описати не інакше як трони. Їх, звісно, називають не тронами, а «місцями для роздумів», бо в Цитаделі женців рідко називають щось так, як є насправді. Усі вони вирізьблені з різних видів каменю, щоб ушанувати континент, який представляє кожен великий згубник. Паназійське місце зроблене з нефриту; євроскандське витесане з сірого граніту; антарктичне — з білого мармуру; Австралію відображає червоний пісковик з гір Аєрз-Рок; Південну Мерику — рожевий онікс; для Північної Мерики використали шари сланцю й вапняку, як у Великому каньйоні; африканське місце створили з хитромудро різьблених картушів, забраних з гробниці Рамзеса Другого.
…І кожен великий згубник, починаючи з перших і закінчуючи тими, які сиділи на них зараз, жалівся на те, які ті крісла незручні.
Це було навмисне — як нагадування великим згубникам, що хоча вони й займають найвищі людські посади на світі, але ніколи не мають почуватися занадто комфортно чи вдоволено.
«Нам не варто ніколи забувати про аскетизм і самопожертву, які є ключовими для нашої посади», — казав жнець Прометей. Він контролював створення Ендури, але так і не побачив цієї обіцяної землі, бо самозібрався, перш ніж її закінчили.
В палаті є скляне склепіння, щоб захищати її від природи, але його можна прибрати, щоб під час днів з приємною погодою зала могла перетворитися на форум просто неба. На щастя, сьогодні була гарна погода, бо склепіння вже третій день поспіль як застрягло у відчиненому положенні.
— Що такого складного у простому русі шестерень? — бурчала велика згубниця Нзінґа, коли того ранку зайшла всередину. — Хіба в нас немає інженерів, які можуть це вирішити?
— А мені подобаються засідання на свіжому повітрі, — сказав Амундсен — великий згубник Антарктики.
— Та певно, — мовила Маккіллоп з Австралії. — Ваше місце біле і не нагрівається, як наші.
— Правда, але я знемагаю від спеки у цьому хутрі, — показав він на свою мантію.
— Те огидне хутро — це ваша власна провина, — зайшовши в залу, заговорила верховний клинок Кало. — Варто було робити мудріший вибір у минулому.
— Погляньте, хто говорить! — почав насміхатися великий згубник Кромвель з Євроскандії, показуючи на високий мереживний комір на мантії верховного клинка — цю задушливу штуку скопіювали з однієї картини, намальованої її історичною покровителькою, і це постійно її дратувало.
Кало відмахнулася від нього, наче від надокучливої мухи, і сіла на свій трон з онікса.
Останнім з’явився Ксенократ.
— Добре, що ви вшанували нас своєю присутністю, — Кало говорила з таким сарказмом, що його могло вистачити, щоб натерти всю мармурову підлогу аж до блиску.
— Пробачте, — сказав він. — Проблеми з ліфтом.
Оскільки клерк і парламентар уже сиділи обабіч верховного клинка Кало, вона звеліла кільком заступникам женців піти до різних аванлож у комплексі, щоб розпочати день. Сьогоднішня перша справа не була таємницею. Мідмериканське питання впливало не лише на ту частину світу. Це могло довгостроково вплинути на всю Цитадель женців.