Выбрать главу

Навіть так, верховний клинок Кало відкинулася у своєму незручному кріслі й почала вдавати байдужість.

— Ксенократе, це бодай буде цікаво, чи я кілька годин нудитимуся від безцільної балаканини?

— Ну, я точно можу сказати про Ґоддарда одне: він завжди цікавий, — почав Ксенократ, хоча його тон не вказував на те, що ця розвага була приємна. — Він підготував для вас… сюрприз, який, гадаю, вам сподобається.

— Ненавиджу сюрпризи, — кинула Кало.

— Цей вам підійде.

— Я чула, що жниця Анастасія — ще те джерело енергії, — озвалася велика згубниця Нзінґа, сидячи рівно й поважно, можливо, на противагу перекошеній і згорбленій манері верховного клинка. Великий згубник Хідейосі незадоволено хмикнув, показуючи, як ставиться до молодшої жниці-вискочки чи, можливо, до всіх молодших женців, але нічого не сказав.

— Хіба ви колись не звинуватили її в убивстві власного наставника? — самовдоволено посміхаючись, запитав Ксенократа Кромвель.

Ксенократ трохи зіщулився у своєму кріслі з Великого каньйону.

— Невдала помилка, яку можна зрозуміти, враховуючи отриману нами інформацію, але я справді беру на себе всю відповідальність.

— Це добре, — сказала Нзінґа. — В Мідмериці стає дедалі важче зустріти женців, які можуть взяти відповідальність за свої дії.

Це була уїдлива насмішка, але Ксенократ не купився.

— Саме тому результат цього слухання такий важливий.

— Ну гаразд, — мовила верховний клинок Кало, драматично піднявши руку, — нехай почнеться дика метушня!

Жниці Анастасія та Кюрі чекали в східній приймальні разом з двома гвардійцями клинка, які стояли перед дверима, наче стародавні солдати, що охороняють замок. Тоді зайшов один із заступників у раді — амазонець, бо його видав зелено-лісовий колір мантії.

— Великі згубники готові вас прийняти, — сказав він і відчинив для них двері. — Знай, що я пишаюся тобою, — звернулася до Анастасії жниця Кюрі, — хай яким буде результат.

— Не варто! — мовила Анастасія. — Не говоріть так, наче ми вже програли!

Вони пішли за заступником в палату ради, де з безхмарного неба на відкритий простір вже било сонце.

Сказати, що Анастасія налякалася, побачивши великих згубників у їхніх піднятих кам’яних кріслах, це применшення. Хоча Ендура існує лише двісті років, палата здавалася одвічною. І не лише з іншого часу, а й з іншого світу. Анастасія пригадала старовинні міфи, які вивчала в дитинстві. Потрапити на аудієнцію до великих згубників було наче стояти перед богами з Олімпу.

— Вітаємо, високоповажні жниці Кюрі й Анастасіє, — заговорила Кало, восьмий усесвітній верховний клинок. — Ми сподіваємося почути ваші звинувачення і так чи інакше закрити цю справу.

Хоча більшість женців бере лише ім’я свого історичного покровителя, деякі вирішують наслідувати їх фізично. Верховний клинок Кало була як дві краплі води схожа на художницю Фріду Кало, навіть носила квіти у волоссі й мала широкі брови — і хоча художниця жила в Мекситехаському регіоні Північної Мерики, верховний клинок була голосом і душею Південної Мерики.

— Це честь, ваше верховне преосвященство, — сказала Анастасія, сподіваючись, що це не прозвучало улесливо, але знаючи, що прозвучало.

Тоді зайшов Ґоддард зі жницею Ренд поруч.

— Жнець Ґоддард! — мовила верховний клинок. — Маєте гарний вигляд, враховуючи, щó пережили.

— Дякую, ваше верховне преосвященство, — театрально вклонився Ґоддард, від чого Анастасія закотила очі.

— Обережно, Анастасіє, — тихо попередила жниця Кюрі, — вони спостерігатимуть за твоїми жестами так само, як і слухатимуть твої слова. Вони прийматимуть сьогоднішнє рішення, опираючись і на те, що ти скажеш, і на те, чого не скажеш.

Ґоддард проігнорував Анастасію та Кюрі й зосередив усю свою увагу на верховному клинку Кало.

— Це честь стояти перед вами, — провадив він.

— Можу уявити, — відреагував великий згубник Кромвель. — Без цього нового тіла ви б могли хіба котитися.

Після цього захихикав Амундсен, але більше ніхто — навіть Анастасія втрималася, хоча й хотіла засміятися.

— Великий згубник Ксенократ каже, що у вас є для нас сюрприз, — мовила верховний клинок.

Хай про що йшлося, Ґоддард, здається, прийшов з порожніми руками.

— Певно, у Ксенократа була неправильна інформація, — мало не заскреготав зубами Ґоддард.

— Це буде не вперше, — прокоментував Кромвель.