— Навчання? — відреагував Ґоддард, навіть не намагаючись приховати огиду. — Тепер я маю стати учнем? Ви хочете мене принизити?
— Роберте, сприймайте це як можливість, — трохи вишкірився Кромвель. — Бо хто його знає, за рік нижня частина вашого тіла може переконати вас стати тусівником. Хіба не цим займався ваш обраний суб’єкт?
Ґоддард не міг приховати шоку.
— Роберте, не дивуйтеся, що нам відома особа вашого суб’єкта, — провадив Кромвель. — Коли ви знову з’явилися, ми провели власне розслідування.
Тепер Ґоддард нагадував готовий до виверження вулкан, але якось зміг утриматися.
— Високоповажна жнице Кюрі, — сказала верховний клинок, — оскільки на цей час жнець Ґоддард визнаний неповноцінним женцем, його кандидатура відхиляється. За таких обставин ви залишаєтеся єдиним прийнятним кандидатом, тож ви автоматично виграєте у боротьбі за посаду верховного клинка Мідмерики.
Жниця Ренд відреагувала стриманою покірністю.
— Дякую, верховний клинок Кало.
— Прошу, ваша світлосте.
«Ваша світлосте», — подумала Анастасія. Цікаво, як почулася Марі, коли верховний клинок назвала її так!
Але Ґоддард був неготовий просто так прийняти поразку.
— Вимагаю поіменного голосування! — наполягав він. — Хочу знати, хто проголосував за цю пародію, а хто залишився на боці здорового глузду!
Великі згубники перезирнулися. Нарешті заговорила велика згубниця Маккіллоп. Вона була наймовчазніша з них — нічого не сказала впродовж слухання.
— Це зайве, — ніжно й заспокійливо заговорила вона — але Ґоддарда було неможливо заспокоїти.
— Зайве? Ви всі збираєтеся ховатися за анонімністю ради?
Тепер заговорила верховний клинок.
— Велика згубниця Маккіллоп має на увазі, що немає потреби для поіменного голосування… бо голосування було одностайне.
45
Збій
Я не маю стосунку до справ Цитаделі женців… однак я звертаю увагу на Ендуру. Навіть якщо це лише далекий погляд за двадцять миль звідти, я знаю, що на великому штучному острові щось небезпечно негаразд. Бо я можу читати між рядками те, чого не бачу.
Я знаю, що події там матимуть глибинний вплив на Цитадель женців, а тому й на решту світу.
Я знаю, що під поверхнею назріває щось неприємне, а ті, хто проживає на Ендурі, ні про що не здогадуються.
Я знаю, що люба мені жниця виступила сьогодні проти іншого женця, якого поглинула його власна амбітність.
Я знаю, що амбітність знову і знову руйнувала цивілізації.
Я не маю стосунку до справ Цитаделі женців. Однак я за це переживаю. Я переживаю за неї. Я переживаю за Сітру.
Ендуру спроєктували, додавши ряд захисних механізмів на той раз, якщо станеться збій будь-якої системи. Впродовж років резервні системи виявилися надзвичайно ефективними. Не було причини вважати, що не вдасться впоратися зі шквалом поточних проблем, якщо буде достатньо часу й зусиль. Останнім часом більшість проблем вирішувалися самі, зникаючи так само таємниче, як і виникали, тож коли в апаратній системи плавучості загорівся невеликий червоний вогник, вказуючи на невідповідність в одній з баластових цистерн острова, черговий технік вирішив спочатку доїсти обід, а тоді це дослідити. Він подумав, що за хвилину чи дві невеличкий червоний вогник зникне сам по собі. Коли цього не трапилося, він роздратовано зітхнув, узяв телефон і подзвонив своєму начальнику.
Поки Анастасія йшла одним з пішохідних мостів, які вели з комплексу ради, її не полишало почуття занепокоєння. Вони виграли у слуханні. Ґоддарда відіслали на річне навчання, а жниця Кюрі зійде на посаду верховного клинка. То чому Анастасія турбується?
— Стільки слід зробити, навіть не знаю, з чого почати, — сказала Марі. — Ми маємо негайно повернутися до Фулкрума. Гадаю, мені доведеться знайти там постійне житло.
Анастасія не відповіла, бо знала, що Марі здебільшого говорить до себе. Їй було цікаво, як це — стати третьою заступницею верховного клинка. Ксенократ наказував своїм заступникам поринати у вир подій і вирішувати проблеми в більш віддалених областях Мідмерики. На конклаві їх фактично не помічали, бо Ксенократ не ховався за почтом. Жниця Кюрі теж, але Анастасія підозрювала, що та триматиме своїх заступників ближче і братиме активнішу участь у щоденних справах Цитаделі женців.
Коли вони підходили до свого готелю, жниця Кюрі трохи випередила Анастасію, яка загубилася у планах і перспективах свого нового життя. Тоді вона помітила, як до неї наближається жнець у поношеній шкіряній мантії.