Дитячий віршик про країну Нод теж не мав жодного сенсу. Рован пригадав, що дітлахи повторюють його, водячи танок навколо обраного, якого називають «воно». Коли віршик добігає кінця, дитина в центрі має по черзі торкнутися всіх інших. І той, кого торкнулися останнім, стає новим «ним».
— Немає доказів, що цей Нод узагалі існує, — зауважив Рован.
— Саме тому країну так і не знайшли. Навіть тональні культи, які вірять у неї з таким самим запалом, як і у Великий акустичний резонанс.
Згадка про тональні культи вбила будь-яку надію на те, що Рован серйозно поставиться до затії Фарадея. Тоністи? Справді? Він врятував багатьох тоністів того дня, коли вбив женців Ґоддарда, Хомського й Ренд, — але це не означало, що він серйозно сприймав їхні сектантські вигадки.
— Це сміховинно! — мовив Рован. — Усе це!
На це Фарадей усміхнувся.
— Як мудро з боку засновників заховати зерня правди в чомусь такому абсурдному! Хто розумний там його шукатиме?
Рован тієї ночі так більше й не заснув. Кожен звук видавався підсиленим — навіть його власне серцебиття перетворилося в його вухах на нестерпне торохтіння. Він відчував не страх, а тиск. Тягар, який він навісив на себе, щоб урятувати Цитадель женців, — а тепер ще й додалися новини, що Сітра може бути в небезпеці.
Незважаючи на думку мідмериканських женців, Рован обожнював Цитадель. Ідея, що наймудріші й найспівчутливіші люди приноситимуть завершення життя, щоб урівноважити безсмертя, була досконалою ідеєю досконалого світу. Жнець Фарадей показав йому, яким має бути справжній жнець, — і багато, багато навіть бундючних, зарозумілих женців й досі дотримується найвищих цінностей. А без цих цінностей ідея жнецтва стане жахливою. Рован наївно гадав, наче може цьому завадити. Але жнець Фарадей знав, що так не станеться. І все одно Рован обрав для себе саме цей шлях; зійти з нього зараз означатиме визнати поразку. Він до цього був неготовий. Навіть якщо не здатен самостійно зупинити падіння Цитаделі женців, усе одно може видалити хоч якісь ракові пухлини.
Але він зовсім сам. Присутність женця Фарадея подарувала йому недовгий момент товариства, але це лише погіршило відчуття ізоляції. І Сітра. Де вона зараз? Її життя під загрозою, і чим Рован може зарадити? Має бути якийсь вихід.
Він заснув лише на світанку, і, на щастя, в його сновидіннях не було тієї метушні, з якою він стикався наяву, а були спогади про простіший час, коли він найбільше турбувався про оцінки й ігри і пристрасть його найкращого друга Тайґера до ляпання. Час, коли на нього чекало яскраве майбутнє і він точно знав, що є нездоланним і може жити вічно.
14
Тайґер і смарагдова жниця
Немає особливої таємниці в тому, що у привілейованих регіонах я запровадив інші закони та звичаї, ніж у решті світу. Я просто зрозумів, що є потреба для розмаїття й соціальної інновації. Така велика частка світу стала однорідною! Такою є доля об’єднаної планети. Окремі мови стають чудернацькими та вторинними. Раси змішуються у приємну суміш найкращих рис кожного етносу, лише з невеликими варіаціями.
Але у привілейованих регіонах вітаються відмінності й безперервно проводяться соціальні експерименти. Я створив сім таких регіонів на кожному континенті, за можливості зберігаючи кордони, що окреслювали межі регіону в еру смертності.
Я особливо пишаюся соціальними експериментами в кожному з цих привілейованих регіонів. От, скажімо, в Непалі заборонено працювати. Всі жителі вільно займаються будь-яким видом відпочинку й отримують значно вищий гарантований дохід, ніж в інших регіонах, тож вони не почуваються знехтуваними через нездатність заробляти на прожиття. Це призвело до значного зростання альтруїстичних і благодійних ініціатив. Соціальний статус вимірюється не статком, а людським співчуттям і безкорисливістю.
У привілейованому регіоні Тасманія кожен мешканець має обрати біологічну модифікацію для підсилення свого стилю життя, найпопулярніші тут — зяброподібні респіратори, які дозволяють жити під водою, і горизонтальні лямки, схожі на вирости летючої білки, що полегшує планерування як спорт і мандри.
Звісно ж, нікого не змушують до змін — люди завжди можуть оселитися у привілейованому регіоні або виїхати з нього. Насправді збільшення чи зменшення населення привілейованого регіону — це гарний показник успішності унікальних законів того чи іншого регіону. Я так продовжую покращувати стан життя, широко запроваджуючи найуспішніші соціальні програми для решти світу.