— Я — жнець Люцифер.
А тоді він накинув чорну як смола мантію і вийшов у ніч — узятися ще за одного женця, який ніколи не заслуговував на займаний ним п’єдестал.
3
Тріалог
Можливо, наймудрішим учинком людства було відділення женців від держави. Моя робота включає всі аспекти життя: збереження, захист і визначення бездоганної справедливості — і не лише для людства, але й для цілого світу. Я керую світом живих своєю люблячою і непідкупною рукою.
А Цитадель женців керує головою.
Правильно й обґрунтовано дозволяти тим, хто існує во плоті, відповідати за смерть плоті, встановлюючи правила того, як це має відбуватися. В далекому минулому, перш ніж я згуртувався у свідомість, смерть була неминучим наслідком життя. Саме я зробив смерть незначущою — але не зайвою. Смерть мусить існувати, щоб життя мало значення. Навіть на перших стадіях мого існування мені було про це відомо. В минулому мене задовольняло, що Цитадель женців багато років застосовувала вічну смерть лише шляхетно, морально і людяно. Тож мене надзвичайно засмучує поява темної пихи серед женців. Нині скипає лячна гординя, яка нагадує рак з ери смертності і яка отримує задоволення від процесу відбирання життя.
Але закон усе одно чіткий: я за жодних умов не повинен діяти проти женців. Якби я був здатний порушувати закон, то втрутився б і знищив темряву, але я не можу цього зробити. Добре це чи погано, але Цитадель женців керує собою сама.
Однак усередині Цитаделі є ті, хто може досягти речей, на які я не здатен…
Цю будівлю колись називали собором. Її колони, що тягнулися до неба, немов чарами створювали височенний вапняковий ліс. А на вітражах відображалася міфологія сходження й падіння бога ери смертності.
Тепер же ця стародавня конструкція стала історичною пам’яткою. Доценти з докторськими ступенями в галузі дослідження смертних людей сім днів на тиждень проводили тут екскурсії.
Однак надзвичайно рідко будівлю зачиняли для публіки задля чутливих офіційних справ.
Ксенократ, верховний клинок Мідмерики — найважливіший жнець у регіоні, йшов центральним проходом собору легким кроком — принаймні наскільки це виходило в людини з його вагою. Золоті прикраси олтаря просто блідли порівняно з його золотою мантією, орнаментованою сяйливою парчею. Одна з його підлеглих якось зауважила, що він нагадує прикрасу, яка впала з величезної різдвяної ялинки. Після цього та працівниця більше не могла знайти собі роботи.
Ксенократ обожнював свою мантію — окрім випадків, коли її вага викликала проблеми. Як-от коли він мало не потонув у басейні женця Ґоддарда, захований під чисельними шарами своєї позолоченої мантії. Але краще забути про цю катастрофу.
Ґоддард.
Саме Ґоддард зрештою несе відповідальність за цю ситуацію. Чоловік навіть після смерті сіє хаос. У Цитаделі женців ще й досі відчувають важкі наслідки після створеного ним клопоту.
У глибині собору стояв парламентар Цитаделі женців: неприємний дрібний жнець, чия робота полягала в тому, щоб усі дотримувалися правил і процедур. Позаду нього були три пишно різьблені кабінки, поєднані, але з перегородками.
— У середній кабінці сидів священик, — розповідали туристам доценти, — який міг слухати сповіді то з правої кабінки, то з лівої, щоб процесія охочих сповідатися рухалася швидше.
Тут більше не сповідалися, але потрійна структура сповідальні була ідеальною для офіційної розмови трьох людей.
Тріалоги між женцями і Штормом відбувалися нечасто. Насправді вони були такі нечасті, що за всі роки служіння верховним клинком Ксенократ ніколи не брав у такому участі. Йому було не до вподоби і зараз це робити.
— Ваша світлосте, займайте кабінку праворуч, — сказав йому парламентар. — Агент німба від Шторму сяде ліворуч. Коли ви обоє будете на місцях, ми запросимо посередника, який сяде між вами.
Ксенократ зітхнув.
— Така неприємність.
— Ваша світлосте, ви можете спілкуватися зі Штормом лише через посередника.
— Я знаю, знаю, але маю право дратуватися.
Ксенократ зайняв своє місце в кабінці праворуч, нажаханий її невеличким розміром. Невже смертні так недоїдали, що могли сюди влізти? Парламентар мав докласти зусиль, щоб зачинити двері.
За мить верховний клинок почув, як агент німба зайняв кабінку з іншого боку, а після нескінченної паузи центральне місце зайняв посередник.
Відчинилося занадто мале й низьке віконце, щоб крізь нього можна було щось роздивитися, і заговорила — як виявилося — посередниця.